МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ КОНЦЕПТУ ARTIFICIAL INTELLIGENCE
Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування та поетапний опис методики комплексного аналізу концепту ARTIFICIAL INTELLIGENCE в англомовному дискурсивному просторі. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком цифрових технологій, розширенням сфер застосування штучного інтелекту та трансформацією способів його суспільної інтерпретації, що потребує системного лінгвістичного осмислення. Концепт ARTIFICIAL INTELLIGENCE розглядається як багаторівнева когнітивндискурсивна структура, що функціонує в межах наукової та наївної картин світу й характеризується семантичною варіативністю, метафоричною насиченістю та аксіологічною поляризованістю. Теоретичним підґрунтям дослідження слугують положення когнітивної лінгвістики, теорії концепту та концептосфери, типології картин світу, лексичної семантики, фреймової теорії й дискурс-аналізу. У межах запропонованої методики інтегровано дефініційний аналіз для реконструкції поняттєвого ядра концепту, фреймове моделювання для виявлення когнітивних сценаріїв і слотів, корпусний аналіз для емпіричної верифікації частотних і колокаційних характеристик, а також інтерпретаційний аналіз медійних і наукових текстів для встановлення прагматичних та оцінних параметрів функціонування концепту. Особливу увагу приділено зіставленню наукової та наївної концептуалізації на засадах структурної кореляції, функціональної релевантності та ступеня термінологізації. У результаті доведено, що в науковому дискурсі ARTIFICIAL INTELLIGENCE постає як термінологічно стабілізована одиниця з домінуванням функціонально-описових характеристик, тоді як у медійному та повсякденному просторі активізуються метафоричні моделі, персоніфікація, емоційна модальність і аксіологічні оцінки. Запропонована модель комплексного аналізу забезпечує системне моделювання структури й функціонування концепту в умовах цифрової комунікації та може бути адаптована для дослідження інших технонаукових і цифрових концептів, а також використана в практиці викладання когнітивної лінгвістики, дискурсології та академічного письма.
Посилання
2. Бондаренко Є.В. Типологія картин світу: когнітивні підвалини Наукові записки КДПУ. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2013. Вип. 116. С. 383–388.
3. Смаглій В.М. Соматизми як складова периферійної зони концепту WORD/LANGUAGE/SPEECH. Записки з романо-германської філології. 2020. Вип. 2 (45). С. 86–100.
4. Строченко Л.В. Вербалізація концепту GENIUS/ГЕНІЙ в англомовному художньому мовленні. Нова філологія. 2024. № 95. С. 56–61. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-95-8
5. Шевченко І.С. Підходи до аналізу концепта в сучасній когнітивній лінгвістиці. Вісник Харківського національного університету. 2006. Вип. 725. С. 192–195.
6. Alaqlobi O., Alduais A., Qasem F., Alasmari M. Artificial intelligence in applied (linguistics): a content analysis and future prospects. Cogent Arts & Humanities. 2024. Vol. 11, No. 1. Art. 2382422. DOI: 10.1080/23311983.2024.2382422
7. Algaraady J., Mahyoob M. ChatGPT’s capabilities in spotting and analyzing writing errors experienced by EFL learners. Arab World English Journal. 2023. Vol. 9, No. 9. P. 3–17. DOI: 10.24093/awej/call9.1
8. Allwood J. Cognitive Science. Consciousness, Thought and Language. Encyclopedia of Language and Linguistics. Oxford : Elsevier, 2006. P. 44–53.
9. Croft W., Cruse D.A. Cognitive Linguistics. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 400 p.
10. Cruse D.A. Lexical Semantics. Cambridge : Cambridge University Press, 1986. 264 p.
11. Cognitive Linguistics and Sociocultural Theory: Applications for Second and Foreign Language Teaching. Berlin; New York : Mouton de Gruyter, 2015. 358 p.
12. Evans V. Cognitive Linguistics. WIREs Cognitive Science. 2012. Vol. 3. P. 281–292. DOI: 10.1002/wcs.1163


