МОВА ВОРОЖНЕЧІ В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню феномену мови ворожнечі в англомовному політичному дискурсі як одного з ключових інструментів впливу на суспільну свідомість у сучасному інформаційному просторі. У центрі уваги перебувають лінгвістичні, прагматичні та соціокультурні особливості функціювання hate speech у політичній комунікації, зокрема в публічних виступах політиків, передвиборчих кампаніях, парламентських дебатах і медійному дискурсі. У статті розглянуто основні наукові підходи до визначення поняття «мова ворожнечі». Особливу увагу приділено мовним засобам реалізації ворожнечі, серед яких виокремлюються негативна оцінна лексика, стереотипізація, метафоризація, дегуманізація опонентів, узагальнення та навішування ярликів. Проаналізовано роль емоційно забарвлених мовних одиниць у формуванні образу «свого» і «чужого» в політичному дискурсі. У дослідженні також акцентується на прагматичній спрямованості мови ворожнечі, що полягає в посиленні соціальної поляризації, легітимації дискримінаційних практик і мобілізації електорату шляхом апеляції до страхів, упереджень і колективної ідентичності. Також розглядається проблема межі між свободою слова й мовною дискримінацією в демократичному суспільстві. Матеріали статті можуть бути корисними для лінгвістів, перекладознавців, фахівців з політичної комунікації, медіадослідників і здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей, а також для подальших міждисциплінарних досліджень політичного дискурсу та критичного аналізу мови