МЕТОДОЛОГІЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ

Анотація

У статті здійснено системний огляд сучасних підходів до дискурс-аналізу з акцентом на критичний дискурс-аналіз (КДА) як міждисциплінарну дослідницьку парадигму, спрямовану на виявлення зв’язків між мовою, владою та ідеологією. Показано, що дискурс-аналіз еволюціонував від суто тек- стоцентричних моделей до комплексного аналізу дискурсу як соціальної практики, що включає когнітивні, історичні, культурні та мультимодальні виміри. Особливу увагу приділено ключовим концептам КДА (дискурсу, критиці, владі та ідеології) у працях Н. Феркло, Р. Водак і Т. ван Дейка, а також проблемно-орієнтованому характеру критичних досліджень дискурсу. У статті розглянуто дискурсивно-історичний підхід як один із провідних напрямів КДА, схарактеризовано його багаторівневу аналітичну модель і систему дискурсивних стратегій (номінації, предикації, аргументації, перспективізації, інтенсифікації та мітигації). Обґрунтовано центральну роль стратегії аргументації та поняття топосу як узагальненої схеми аргументації, що забезпечує легітимацію соціальних і політичних позицій. Окремий акцент зроблено на мультимодальному критичному дискурс-аналізі, який розглядає дискурс як поєднання різних семіотичних модусів і є особливо релевантним для дослідження цифрового медіасередовища. На основі поєднання розглянутих підходів запропоновано адаптовану методику аналізу новинного дискурсу в соціальних мережах, що враховує як класичні аналітичні інструменти критичного дискурс-аналізу, так і специфіку платформної комунікації. Запропонована методика передбачає багаторівневий аналіз, який охоплює мікрорівень аналізу семіотичних ресурсів (лексичних, граматичних, візуальних засобів), мезорівень дискурсивних практик продукування, поширення та інтерпретації новинних повідомлень у межах конкретних платформ, а також макрорівень ширших соціокультурних, історичних та ідеологічних контекстів. Важливим є врахування взаємодії вербальних і візуальних компонентів новинних постів і ролі коментарів користувачів у співтворенні дискурсу