НЕОЛОГІЗМИ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ВІЙНИ

Анотація

У статті досліджується виникнення та функціювання неологізмів у контексті війни росії проти України, де збройний конфлікт постає каталізатором динамічних мовних трансформацій. Періоди воєнного протистояння суттєво впливають на розвиток мови, оскільки зумовлюють потребу в нових лексичних одиницях для позначення раніше невідомих політичних, військових і соціальних явищ. Російсько-український конфлікт, а передусім російська агресія проти України, спричинив формування окремого шару воєнно маркованої лексики, що відображає актуальні соціально-політичні трансформації та комунікативні потреби суспільства. Дослідження ґрунтується на аналізі сучасних медіатекстів, онлайн-дискурсу та комунікації в соціальних мережах. У межах зібраного корпусу ідентифіковано та класифіковано нові лексичні одиниці відповідно до їх структурних моделей творення та семантичних характеристик. Основну увагу зосереджено на домінантних словотвірних механізмах, зокрема деривації, словоскладанні, семантичному розширенні та запозиченні, а також на тематичних групах, до яких належать виявлені неологізми. Окремо проаналізовано їхні прагматичні та оцінні функції в дискурсі. Результати дослідження свідчать, що мовні інновації воєнного часу виконують не лише інформативну функцію, а й відображають процеси соціальної консолідації, конструювання ідентичності та ідеологічного позиціювання. Отримані висновки підтверджують, що неологізми є індикаторами колективного досвіду та суспільної реакції на кризові явища. Загалом, дослідження поглиблює розуміння взаємозв’язку між соціополітичними подіями та мовною еволюцією, демонструючи, як мова реагує на збройний конфлікт і концептуалізує його в сучасному дискурсі.