ЕКСПРЕСИВНИЙ СИНТАКСИС ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ЦІЛІСНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ТЕКСТІВ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз експресивного синтаксису як функційно зумовленого інструменту реалізації композиційної цілісності спеціалізованих текстів. Спеціалізований дискурс розглянуто як багаторівневу комунікативну структуру, в межах якої синтаксичні засоби виконують не лише граматичну і стильову, а й текстотвірну, когнітивну та організаційну функції. Обґрунтовано тезу про те, що експресивний синтаксис у наукових, навчально-наукових і публіцистичних фахових текстах не є маргінальним чи стильово недоречним явищем, а постає важливим механізмом логіко- семантичного членування, ієрархізації інформації та забезпечення структурної зв’язаності викладу. У роботі проаналізовано основні типи експресивних синтаксичних конструкцій, зокрема парцельовані й інверсійні структури, синтаксичні повтори, неповні та еліптичні речення, а також вставні й уточнювальні слова / словосполучення. Визначено їхню роль у формуванні ритміко-синтаксичної організації тексту, акцентуванні ключових смислових позицій і моделюванні когнітивного сприйняття інформації адресатом. Доведено, що експресивні синтаксичні засоби сприяють інтеграції окремих смислових блоків у цілісну композиційну структуру та підвищують комунікативну ефективність спеціалізованого мовлення. Окрему увагу приділено жанровій специфіці функціювання експресивного синтаксису в різних типах фахового дискурсу та його ролі в умовах цифровізації наукової комунікації. Зроблено висновок, що експресивний синтаксис виконує текстотвірну, ритміко-семантичну, когнітивну, жанрово-функційну та комунікативну функції, забезпечуючи композиційну цілісність і логічну впорядкованість спеціалізованих текстів