ПРОБЛЕМА ДИСКУРСУ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ОБ’ЄКТА: ІНТЕГРАТИВНИЙ ВПЛИВ ПРАГМАТИКИ

  • Nataliia Lebedieva Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-6821-5559
  • Valentina Tymkova Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-5170-5412
Ключові слова: комплексний аналіз, дискурс-аналіз, інтегративний вплив, прагматика, мультимодальний дискурс, метапрагматика

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз еволюції та сучасного стану дискурс-аналізу крізь призму інтегративного впливу прагматики. Автор розглядає дискурс не як статичний текстовий артефакт, а як динамічний процес, що конституюється соціальною, культурною та політичною взаємодією. Особливу увагу приділено переходу лінгвістичних досліджень від структурного вивчення речень до аналізу мови як інструменту людської діяльності. У роботі детально проаналізовано внесок теорії мовленнєвих актів Дж. Остіна та Дж. Серла, які довели, що ілокутивні значення виникають у процесі використання мови, а не лише з її граматичної структури. Розглянуто роль Г. Пола Грайса та його «Принципу Кооперативності» (максими якості, кількості, реляції та манери) у формуванні інтеракційної парадигми прагматики, де комунікація базується на раціональній поведінці та імплікатурах. Критично оцінюється сучасний мейнстрімний дискурс-аналіз за його надмірну текстоцентричність та ігнорування соціолінгвістичних аспектів, як-от акценти чи інтонаційні варіації, які часто зникають за стандартної транскрипції. Автор наголошує на важливості концепції ентекстуалізації та метапрагматики, які структурують сприйняття тексту в культурному контексті. Значну частину статті присвячено новітнім напрямам, зокрема мультимодальному дискурс-аналізу (МДА). Обґрунтовано, що в епоху цифрових технологій суто лінгвістичні моделі є недостатніми, оскільки сучасні комунікативні артефакти (наприклад, вебсайти) поєднують текст, візуал, звук та дизайн. МДА розширює поняття «даних», включаючи до аналізу матеріальні процеси, жести та просторову організацію. У висновках стверджується, що подальший розвиток галузі потребує глибшої інтеграції соціолінгвістики та відходу від сприйняття дискурсу виключно як лінгвістичного об’єкта на користь мультимодальних та контекстуально орієнтованих підходів.

Посилання

1. Austin J.L. How to Do Things with Words. Oxford University Press. 1975. How to Do Things with Words, ed. O. J Urmson and Marina Sbisà. 2nd edn. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1962.

2. Bauman R. and Briggs C. “Poetics and performance as critical per- spectives on language and social life”, Annual Review of Anthropology. 1990. 19. P. 59–88.

3. Brown, Gillian and Yule, George. Discourse Analysis. Cambridge University Press, 1983.

4. Dunne, Michele Durocher. Democracy in Contemporary Egyptian Political Discourse. Amsterdam : Benjamins, 2003.

5. Goodwin, Charles and Goodwin, Marjorie H. “Assessments and the construction of context”, in Alessandro Duranti and Charles Goodwin (eds.), Rethinking Context: Language as an Interactive Phenomenon. New York : Cambridge University Press, 1992. P. 147–89.

6. Grice H.P. “Logic and conversation”, in Cole, P. and Morgan, J. (eds.), Syntax and Semantics. Vol. III: Speech Acts. New York : Academic Press, 1975. P. 41–58.

7. Halliday Michael. Language as Social Semiotic. London : Edward Arnold. Spoken and Written Language. Oxford University Press, 1978.

8. Jaworski A., Coupland N. and Galasiński D. (eds.) Metalanguage: Social and Ideological Perspectives. The Hague : Mouton. Morris, Charles 1938. Foundations of the Theory of Signs. University of Chicago Press, 2004.

9. Johnstone B. and Kiesling Scott. “Indexicality and experience: exploring the meanings of /aw/-monophthongization in Pittsburgh”, Journal of Sociolinguistics. 2008. 12. P. 5–33.

10. Kress, Gunther and van Leeuwen. Theo Reading Images: The Grammar of Visual Design. London: Routledge.2001. Multimodal Discourse: The Modes and Media of Contemporary Communication. London : Edward Arnold, 1996.

11. Sarangi Srikant, and Clarke Angus. “Zones of expertise and the management of uncertainty in genetics risk communication”, Research on Language and Social Interaction. 2002. 35. P. 139–71.

12. Schiffrin Deborah. Discourse Markers. Cambridge University Press. 1993. “‘Speaking for another’ in sociolinguistic interviews: alignments, identities, and frames”, in Tannen, D. (ed.), Framing in Discourse. New York : Oxford University Press, 1987. P. 231–63.

13. Searle J. “What is a speech act?” in Black, M. (ed.), Philosophy in America. Ithaca, NY : Cornell University Press, 1962. P. 221–39.

14. Silverstein Michael. “Language structure and linguistic ideology”, in Clyne, P. R., Hanks, W. F. and Hofbauer, C. L. (eds.), The Elements: A Parasession on Linguistic Units and Levels. Chicago Linguistic Society, 1979. P. 193–247.

15. Verschueren Jef, Östman Jan-Ola, Blommaert Jan and Bulcaen Chris (eds.). Handbook of Pragmatics: Manual. Amsterdam : Benjamins, 2000.
Опубліковано
2026-04-06
Розділ
Статті