РІВЕНЬ PRE-A1 В ОНОВЛЕНИХ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ ІЗ МОВНОЇ ОСВІТИ (2020): ВІД МОВЧАННЯ ДО ПОЧАТКОВОЇ МОВНОЇ ДІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз рівня Pre-A1 у структурі Комплементарного тому оновлених Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (2020) як підготовчого етапу формування мовної компетентності. Дослідження присвячено науковому обґрунтуванню та деталізації рівня Pre-A1, який було офіційно впроваджено у зазначеному документі. Проаналізовано методологічний зсув у мовній освіті від моделі «ідеального носія» до концепції багатомовного користувача. Пояснено, що рівень Pre-A1 заповнює прогалину між повною відсутністю мовленнєвих дій і першими проявами генеративного мовлення, виступаючи фундаментом для початківців із мінімальним або відсутнім досвідом вивчення іноземної мови. Обґрунтовано освітню та інклюзивну сутність цього рівня як стартового етапу «входження» у мовне середовище для мовних початківців. У статті рівень Pre-A1 інтерпретується як своєрідна «фаза ескізу» мовленнєвого розвитку, у межах якої мовні навички ще не є автономними, проте вже реалізуються в елементарних моделях комунікації за умови педагогічної підтримки. Основний акцент зроблено на тому, що комунікація на рівні Pre-A1 має репродуктивний характер і потребує інтенсивної зовнішньої підтримки, зокрема використання уповільненого темпу, жестів та візуальних підказок. Проведено компаративний аналіз дескрипторів рівнів Pre-A1 та A1, у межах якого ключовим диференціатором визначено наявність або відсутність генеративної здатності (можливості самостійно будувати висловлювання). Особливу увагу приділено інклюзивному значенню цього рівня для сучасної української освіти. Результати дослідження засвідчують, що виокремлення рівня Pre-A1 дає змогу уникнути когнітивного перевантаження початківців, створює умови для поступової мовної соціалізації та забезпечує більш валідне оцінювання навчального прогресу. Підкреслено значення інституціалізації рівня Pre-A1 для національної системи освіти та необхідність інтеграції європейських стандартів у вітчизняний освітній простір.