МЕДИЧНИЙ НАРАТИВ ВІЙНИ: ЛІНГВІСТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ОПИСУ ТРАВМИ В ТЕКСТАХ ЛІКАРІВ І ПАЦІЄНТІВ
Анотація
У статті проаналізовано медичний наратив війни як особливий різновид сучасного українськомовного медичного дискурсу, що формується в умовах повномасштабної збройної агресії та відображає досвід тілесної й психічної травми. Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення мовних механізмів репрезентації травматичного досвіду в текстах лікарів і пацієнтів, а також трансформації традиційних моделей клінічної комунікації в екстремальних умовах. Метою статті є виявлення та опис основних лінгвістичних стратегій опису травми в лікарських і пацієнтських наративах воєнного часу. Теоретичним підґрунтям дослідження слугують положення когнітивної лінгвістики, дискурс-аналізу та наративної лінгвістики, а також психолінгвістичні підходи до аналізу травматичного мовлення. Установлено, що в текстах лікарів домінують стратегії деперсоналізації, етичної нейтралізації та наративної компресії, які забезпечують професійну дистанцію, мовну економію та психологічний захист мовця. Натомість пацієнтські наративи характеризуються високим рівнем суб’єктивності, емоційної експресивності, фрагментарності й повторюваності, а також активною метафоризацією. Особливу увагу приділено концептуалізації ТРАВМИ крізь тілесні, предметні та агентні метафори, що відображають спроби осмислення досвіду на помежів’ї. Зроблено висновок, що медичний наратив війни є багаторівневою системою, у якій мова виконує не лише інформативну, а й адаптивну та терапевтичну функції. Перспектива подальших досліджень убачається в корпусному та міжмовному аналізі медичних текстів воєнного часу. Ключові слова: медичний наратив, воєнний дискурс, травма, лінгвістичні стратегії, когнітивна метафора, лікарський і пацієнтський наративи.
Посилання
2. Єщенко Т.А. Ефективна комунікація лікаря/лікарки у психолінгвістичному аспекті. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2025. № 74. С. 52–55. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2025.74.1.12
3. Єщенко Т.А. Когнітивні механізми утворення медичних термінів: концептуальна метафора. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». 2025. № 36(75), 4. Ч. 1. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.4.1/07
4. Лещенко Г. Сучасна когнітивна наратологія: напрями і пріоритети досліджень. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки. 2017. №12. С. 47–52.
5. Лещенко Г. Тематична структура наративу: когнітивний вимір. Актуальні питання іноземної філології. 2017. № 6. С. 85–90.
6. Лисанець Ю. Історія хвороби як об’єкт наратологічного аналізу. Філологічні науки в умовах сучасних трансформаційних процесів : матеріали міжнародної наукової конференції, м. Львів, 26–27 вересня 2014 р. Львів : ГО «Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2014. С. 97–99.
7. Лисанець Ю.В. Медичний наратив як лінгвістична категорія. Львівський філологічний часопис. 2018. № 3. С. 145–149.
8. Новікова Є. Теоретичні основи дослідження наративу в сучасній лінгвістичній парадигмі. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія « Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2010. № 928. С. 186–191.
9. Папуша І. Що таке наратологія? Studia methodologica. 2005. Вип 16. С. 29–46.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


