ФОРМАЛЬНИЙ ТА ФУНКЦІЙНИЙ ПІДХОДИ ДО СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ДИСКУРСУ

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологійний аналіз становлення поняття дискурсу в лінгвістиці з урахуванням еволюції наукових парадигм ХХ – початку ХХІ ст. Особливу увагу приділено системному підходу як методологійній основі формування сучасного дискурсивного аналізу. З’ясовано, що витоки осмислення дискурсу пов’язані з працями представників класичного мовознавства (В. фон Гумбольдт, О. Потебня, І. Бодуен де Куртене, Ф. де Соссюр), у яких мова розглядалася як цілісна система, що корелює з мисленням, культурою та соціальним середовищем. Проаналізовано дискусію між формальним і функційним підходами до вивчення мовлення, яка стала визначальним етапом у розвитку лінгвістичної теорії. Формальна стратегія, представлена передусім генеративною граматикою Н. Чомскі, охарактеризована як така, що зосереджується на структурних складниках мовної системи, водночас обмежуючи аналіз її комунікативних і соціокультурних параметрів. Натомість функційна концепція інтерпретується як реакція на ці обмеження та спроба розгляду мовлення в контексті його реального використання. Обґрунтовано, що на сучасному етапі аналіз дискурсу постає інтегративною дисципліною, яка поєднує досягнення формально-структурної та функційної лінгвістики в межах системного бачення мовлення. Узагальнено підходи до трактування дискурсу, запропоновані в сучасній науці, зокрема формально орієнтований, функційний та інтегративний. Перспективу подальших наукових студій убачаємо в репрезентації багатоаспектності дискурсу як складного феномену мовленнєвої комунікації, що зумовлює потребу подальших теоретичних і прикладних досліджень.