ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА АСИМЕТРІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЗІСТАВНОЇ ЛЕКСИКОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ)

Анотація

У статті досліджується лексико-семантична асиметрія як один із ключових об’єктів зіставної лексикології та важливий чинник міжмовної комунікації. Актуальність роботи зумовлена тим, що у процесі перекладу та міжмовного зіставлення лексичних систем перекладач стикається не лише з відсутністю прямих лексичних відповідників, а й передусім із системною асиметрією значень, що відображає різні способи концептуалізації дійсності в мовах і культурах. Лексико- семантична асиметрія розглядається як закономірний результат історичного розвитку мов, їхньої культурної специфіки та когнітивних моделей, притаманних носіям мови. Проаналізовано основні підходи до розуміння лексико-семантичної асиметрії у межах зіставної лексикології та перекладознавства з урахуванням прагматичних і дискурсивних чинників ділового спілкування. Особливу увагу приділено таким джерелам асиметрії, як полісемія, розбіжності в структурі семантичних полів, культурно маркована лексика та конотативні компоненти значення, а також специфіці їх реалізації у корпоративному й інституційному дискурсах. Обґрунтовано положення про те, що навіть за наявності формальної або денотативної відповідності лексичних одиниць повна міжмовна еквівалентність є недосяжною. Показано, що зіставна лексикологія створює теоретичне підґрунтя для системного аналізу лексико-семантичних розбіжностей, даючи змогу розглядати їх не як поодинокі перекладацькі труднощі, а як структурні характеристики мов. Зроблено висновок, що результати зіставно-лексикологічного аналізу мають велике значення для формування перекладацьких стратегій і підвищення ефективності міжкультурної та ділової комунікації