ФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ, РЕДУКЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ЕКСПРЕСИВНА ПРОСОДІЯ НІМЕЦЬКОГО МОЛОДІЖНОГО МОВЛЕННЯ В УСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз варіативності сучасного німецького експресивного моло- діжного усного (звукового) мовлення з урахуванням соціофонетичного та інтеракційного підходів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що більшість праць із Jugendsprache традиційно зосеред- жується на лексичних інноваціях і прагматичних маркерах, тоді як фонетичний рівень залишається недостатньо інтегрованим у сучасні теоретичні моделі соціолінгвістики. Метою роботи є дослідити процеси онімечення (Eindeutschung), асиміляції та редукції, коалесценцію та експресивну просодію як ресурси організації мовленнєвої взаємодії та засоби вираження позиції мовця у неформальній усній комунікації. Теоретичну основу становлять положення соціофонетики та комунікативної лінгвістики, які дають змогу розглядати фонетичну варіативність як індексальний ресурс соціального значення. Осо- бливу увагу приділено концепції багаторівневої індексальності, згідно з якою акустичні параметри мовлення можуть одночасно виконувати сегментні, просодичні та соціально-прагматичні функції. Методологія дослідження поєднує перцептивний та акустичний аналіз мовлення з аналізом послі- довної організації взаємодії, що дає змогу встановити зв’язок між звуковими характеристиками та прагматичними функціями мовлення. Емпіричний матеріал становлять фрагменти спонтанного звукового мовлення молодих носіїв німецької мови у ситуаціях неформальної спілкування у групах однолітків. Аналіз демонструє, що асиміляційні процеси та коалесценція сприяють ритмічній компресії мовлення й оптимізують чергу- вання мовленнєвих ходів, тоді як експресивна просодія виконує ключову роль у сигналізації позиційного ставлення мовця, іронії або дистанціювання. Результати свідчать, що фонетична варіативність не є лише наслідком артикуляційної економії або швидкого темпу мовлення, а функціонує як системний механізм соціального позиціонування та координації взаємодії. Теоретичний внесок роботи полягає у формулюванні інтегрованої моделі інтерпретації фонетич- ної варіативності, згідно з якою значення звукових параметрів виникає через їхню позицію у послі- довності взаємодії. Запропонований підхід дає змогу переосмислити роль фонетики у дослідженнях варіативності молодіжного звукового мовлення та відкриває перспективи міжмовних порівняльних студій.