ДЕФІНІЦІЙНИЙ ПАРАМЕТР КОНЦЕПТУ «WERBUNG» У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНО-ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА СЕМАНТИЧНІ КОМПОНЕНТИ

Анотація

мСтаттю присвячено аналізу дефініційного параметра концепту Werbung у сучасній німецькій мові з позицій когнітивної лінгвістики. Реклама розглядається як складне ментальне утворення, що відо- бражає узагальнений соціальний і комунікативний досвід та функціонує як важливий елемент мов- ної картини світу. Особливу увагу приділено ролі словникових дефініцій як нормативно закріплених репрезентацій концептуального ядра, які забезпечують семантичну стабільність і підтримують інтерсуб’єктивну узгодженість уявлень про рекламну діяльність. Додатково враховано методоло- гічну напругу між дескриптивним тлумаченням дефініцій і когнітивно-реконструктивним підходом до моделювання значення. У межах когнітивно-лінгвістичного підходу концепт розглядається як багаторівнева структура знання, яка формується через стабілізовані мовні репрезентації та дискурсивні практики. Теоре- тична база дослідження інтегрує фреймову семантику, когнітивну теорію метафори та пара- метричну модель концепту. Теоретичну основу становлять фреймова семантика Ч. Філлмора, яка розглядає значення як елемент структурованого сценарію знань [5, s. 111–137], когнітивна теорія кон- цептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона [8], а також параметрична модель концепту О.О. Селіванової. У межах цих підходів концепт Werbung інтерпретується як когнітивно й соціально зумовлена структура знань, що репрезентує цілі, засоби, учасників і результати рекламної комуніка- ції. Дефініційний параметр розглядається як окремий рівень концептуальної організації, який поєднує лексикографічну нормативність із когнітивною реконструкцією значення. Матеріалом дослідження стали словникові дефініції лексеми Werbung, зафіксовані у сучасних німецькомовних лексикографічних джерелах, зокрема Duden, Wahrig Deutsches Wörterbuch та DWDS. На основі дефініційного, компонентного та фреймового аналізу встановлено, що дефініційний пара- метр концепту Werbung охоплює такі базові семантичні компоненти, як цілеспрямованість, систем- ність, публічність, прагматичний вплив і нормативна оцінність. Показано, що словникові дефініції активують фрейм комунікативного впливу, у межах якого реклама постає як соціально інститу- ціоналізована мовленнєва дія, спрямована на формування установок, оцінок і поведінкових моделей адресата. Окреслено трансформації концепту Werbung в умовах цифрової медіатизації, де реклама набуває інтерактивних і персоналізованих форм, що розширює її концептуальні межі. Зроблено висновок, що дефініційний параметр виконує когнітивну стабілізувальну функцію та задає основу для подальшої вербалізації образного, оцінного й ціннісного параметрів концепту в рекламному дискурсі