ВИМОГЛИВИЙ ЖАНР ДЕТЕКТИВУ: КУЛЬТУРНІ ПРОЄКЦІЇ І ПЕРЕКЛАД
Анотація
В статті надається спроба довести, що «дитячий детектив» диктує увагу до деталей, які виявляються складовими так званої «доктрини ‘fair play’», реалізуючи цілу низку функцій художнього тексту та закликаючи перекладачів до уваги й уважності під час їх відтворення. Акцент робиться на реаліях і словах із культурною конотацією, а також на тезі про необхідність багатовекторності знань для перекладачів подібного роду текстів. В якості прикладів використовується друга частина серії книжок А. Бредлі про Флавію де Люс в оригіналі та в українських перекладах. Зазначається, що специфіка детективних новел А. Бредлі полягає в поєднанні ознак канонічного детективу з ознаками дитячої детективної прози. Спільними є ядерні домінантні характеристики жанру. Відмінність пов’язана з віком головної героїні, що унеможливлює певні ‘дорослі’ дії, проте залишає незмінним прояв довіри оточуючих до розслідувача та його ‘непомітність’. В історіях про Флавію де Люс реалізуються основні функції художнього тексту, а також функції, притаманні саме дитячому детективу – протекціоністська та дидактична, проте перша є послабленою. Найважливішим принципом, якому підкоряються основні компоненти сюжету, є принцип ‘чесної гри’, який призводить до активізації ще однієї функції аналізованих історій – змагальної. Книжки А. Бредлі сповнені культурно-укоріненими одиницями, більшість з яких забезпечує реалізацію принципу ‘чесної гри’, моделює хронотоп, створює портрети персонажів і, найголовніше, стає тригерами розслідування. Різноманітність сфер культури, з якими пов’язані такі одиниці, пояснюється характерологією оригіналу, де кожен персонаж має власний, відмінний від інших вектор інтересів, які сукупно створюють повну картину того, що розуміється під «культурою». Всі ці знання поєднують героїв оригіналу, їх автора (А. Бредлі) і читача вихідних текстів. Читач перекладу може опинитися поза цим колом, якщо його апперцепційна база не співпадатиме з оригінальною. Тому головне завдання перекладача – залучити цільового реципієнта до цього кола всіма можливими засобами, в тому числі паратекстуальними.
Посилання
2. Єщенко Т. А. Феномен художнього тексту: комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти: монографія. Львів: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2021. 470 с.
3. Barbaresi L. M. Text linguistics and literary translation. Translation Studies: Perspectives on an Emerging Discipline / Ed. Alessandra Riccardi. Cambridge University Press, 2002. Pp. 120–132.
4. Nord Ch. Defining translation functions. The translation brief as a guideline for the trainee translation. Ilha do Desterro Magazine. 1997. No. 33. P. 41–56.
5. Куриленко І. А. Художній текст як віддзеркалення тексту культури. Культура України. Культурологія. Харків: ХДАК, 2017. Вип. 55. С. 137–144.
6. Матузкова О. П. Лінгвокультура та переклад : монографія. Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2022. 226 с.
7. Марінетті К. Культуроорієнтовані підходи / переклад О. Кальниченка. Енциклопедія перекладознавства : у 4-х т. / За ред. Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара. За заг.ред. О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. Вінниця : Нова Книга, 2020. Т. 2. С. 67–73.
8. Шулькова К. Від витоків до сучасності: історіографія дитячого детективу. Studia Methodologica. 2014. Вип. 39. С. 156–162.
9. Філоненко С. Масова література: влада жанрів і жанрових канонів. Слово і Час. 2010. № 8. С. 81–93.
10. Veldhuizen V. The Curious Case of Children’s Detective Fiction : Analysing the Adaptation of the Classic Detective Formula for a Child Audience. Crime Fiction Studies. 2023. Vol. 4. No. 2. P. 162-178. https://doi.org/10.3366/cfs.2023.0096
11. Вздульська В. Дитячі детективи: що читати юним розслідувачам і шпигунам. URL : https://chytomo.com/dytiachi-detektyvy-koryst-shkoda-spetsyfika/#:~:text= (дата звернення : 01.03.2025).
12. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Видавництво при Львівському університеті, 1989. 216 с.
13. Palumbo G. Culture-bound terms. Palumbo G. Key Terms in Translation Studies. Continuum International Publishing Group, 2009. P. 33.
14. Shuttleworth M., Cowie M. Realia. Shuttleworth M., Cowie M. Dictionary of Translation Studies. London & New York : Routledge Taylor & Francis Group, 2014. Pp. 139–140.
15. Pettini S. The Translation of Realia and Irrealia in Game Localization : Culture-Specificity between Realism and Fictionality. London & New York : Routledge Taylor & Francis Group, 2022. 231 p.
16. Bradley A. The Weed that Strings the Hangman’s Bag. Great Britain : The Orion Publishing Group, 2011. 346 p.
17. Біблія, або Святе Письмо Старого і Нового Завіту: переклад з мов оригіналів / переклад І. Огієнка. Лондон : Українське Біблійне Товариство, 1962. 2436 c.
18. Бредлі А. Трава, що сумку ката обвива / переклад з англ. Ю. Максимейко. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 320 с.
19. Baum P. F. Judas’s Red Hair. The Journal of English and Germanic Philology. 1922. Vol. 21. No. 3. P. 520-529. URL: https://www.jstor.org/stable/27702658 (дата звернення : 06.03.2025).
20. Литвиненко О. М. Участь неурядових організацій у збереженні культурної спадщини (досвід Великої Британії). Аналітична записка. 18.05.2021. Національний інститут стратегічних досліджень. URL : https://niss.gov.ua/doslidzhennya/humanitarnyy-rozvytok/uchast-neuryadovykh-orhanizatsiy-u-zberezhennikulturnoyi (дата звернення : 04.03.2025).
21. Присяжнюк О. М. «Товариство захисту старовинних будівель» Великобританії: основні риси діяльності. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Історичні науки. 2020. Том 31 (70). № 1. С. 87–93. DOI https://doi.org/10.32838/2663-5984/2020/1.15
22. Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України. Київ: Інститут географії НАН України, 2012. 208 с.
23. Moyes J. Me Before You. Thorndike Press : A part of Gale, Cengage Learning, 2013. 634 p.
24. Мойєс Дж. До зустрічі з тобою / переклад з англ. Н. Хаєцької. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 384 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
