НОМІНАЦІЇ НА ПОЗНАЧЕННЯ НАЗВ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Ключові слова: окупаційна влада, медіадискурс, критичний дискурс-аналіз, номінація, делегітимація, російсько-українська війна, фрейм

Анотація

У статті досліджується вербалізація концепту ОКУПАЦІЯ в українському медіадискурсі в контексті російсько-української війни, зокрема через аналіз номінацій, що позначають окупаційну владу. Об’єктом дослідження є лексеми та словосполучення, які відображають ставлення до окупаційних структур на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України, включаючи Крим, Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Мета роботи – виявити принципи формування цих номінацій, їхню семантичну, культурологічну та ідеологічну роль у медіапросторі. Дослідження спирається на критичний дискурс-аналіз (КДА), зокрема тривимірну модель Нормана Фейрклоу (текст → дискурсивна практика → соціальна практика) та дискурс-історичний підхід (Рут Водак і Мартін Райзігль), що дозволяють простежити зв’язок між лексикою, редакційними практиками та ідеологічними наративами. Аналізуються стратегії номінації, предикації (приписування рис) та аргументації (легітимація/делегітимація), які формують сприйняття окупаційних режимів. Емпірична база охоплює медіатексти 2023–2025 років, які демонструють контраст між прокремлівськими евфемізмами («спеціальна військова операція») та українськими фреймами («війна», «вторгнення»), а також західними наративами («герої проти лиходіїв»). У статті виділено ключові номінації, що виконують делегітимаційну функцію, підкреслюючи тимчасовість, нелегітимність і зовнішнє керування окупаційних структур. У рамках критичного дискурс-аналізу ці номінації перерозподіляють легітимність, визнаючи виключно українську владу законною, а окупаційну «владу» позиціонуючи як позаправову; чітко розподіляють відповідальність, переходячи від узагальненої «російської влади на ТОТ» до конкретних «ставлеників»; протидіють пропагандистським евфемізмам, запобігаючи нормалізації термінології окупаційного управління. Особливу увагу приділено пейоративним маркерам, які апелюють до історичної пам’яті та викликають негативні асоціації. Висновки підкреслюють, що український медіадискурс формує цілісну систему номінацій, яка не лише описує, але й активно протидіє нормалізації окупаційних режимів, розкриваючи їхню позаправову природу.

Посилання

1. Brusylovska Olga, Maksymenko Iryna. Analysis of the media discourse on the 2022 war in Ukraine: The case of Russia. Regional Science Policy & Practice, 15 (1), 2023. Pp. 222–235. DOI: 10.1111/rsp3.12579.

2. Dijk T. A. van. Ideology and discourse. A multidisciplinary introduction. Barcelona: Pompeu Fabra University, 2000. P. 94.

3. Dijk, T. A. van. Critical Discourse Studies: A Sociocognitive Approach, in R. Wodak and M. Meyer (eds) Methods of CDA, London: Sage, 2009. pp. 62–86.

4. Fairclough N. Critical discourse analysis as a method in social scientific research. Methods of critical discourse analysis. 2001. 5(11), p. 121–138.

5. Nedashkivska Alla; Kusseb, Holger; Kress, Beatrix. War against Ukraine: language, culture, and media. Canadian Slavonic Papers = Revue canadienne des slavistes. Vol. 66, 2024 (Issues 3-4): 299–301. DOI:10.1080/00085006.2024.2415200

6. Reisigl, Martin,Wodak, Ruth Emily. The Discourse-Historical Approach (DHA). In R. Wodak & M. Meyer (Eds.), Methods of Critical Discourse Studies (3rd ed., Introducing Qualitative Methods, pp. 23–61). Sage, London. 2015.

7. Rudakova A. News Framing of the Ukrainian-Russian War: A Comparative Analysis of Russian and American News Media. University of Arkansas. 2024. Graduate Theses and Dissertations. URL: https://scholarworks.uark.edu/etd/5230

8. Vestel Anastasiia, Degaetano-Ortlieb Stefania. Interpretable Models for Detecting Linguistic Variation in Russian Media: Towards Unveiling Propagandistic Strategies during the Russo-Ukrainian War. Proceedings of LaTeCH-CLfL 2025, pp. 109–116.

9. Фещуков Г. В. Концепція «occupation by proxy» у міжнародному публічному праві. Окупація частин Донецької та Луганської областей України як практичний приклад застосування цієї концепції [Електронний ресурс]. Юридичний науковий електронний журнал : електронне наукове фахове видання. 2021. N 7. С. 306–309.
Опубліковано
2025-10-27
Розділ
Статті