АМБІВАЛЕНТНА ЖІНОЧНІСТЬ У ВІКТОРІАНСЬКИХ МІФОЛОГІЧНИХ АЛЮЗІЯХ
Анотація
Міфологічні алюзії у вікторіанських романах відіграють ключову роль у концептуалізації жіночності, віддзеркалюючи та переосмислюючи складні й суперечливі погляди епохи на жіночу природу. У статті досліджується, як письменники-вікторіанці використовували біблійні та греко-римські міфи не лише як літературні прийоми, але й як інструменти для стилістичної та ідеологічної характеристики жіночих образів. У статті виділено та проаналізовано основні стилістичні функції міфологічних алюзій: антономазія, що замінює ім’я героїні на міфологічний архетип (наприклад, Даліла чи Єва); порівняння, яке зіставляє окремі якості героїні з репрезентативними рисами міфологічних фігур та використання епітетів, утворених від алюзій (angelical, demoniacal). Такий підхід дозволяє авторам створювати багатогранні портрети, де жінка може бути одночасно «ангелом» і «демоном», Дівою Марією та Євою-спокусницею. Особлива увага приділяється амбівалентності чоловічого сприйняття жіночності. З одного боку, чоловіки ідеалізують жінок, порівнюючи їх з невинними ангелами або романтизованими німфами, що, однак, часто слугує лише для їхньої об’єктивації та відмови від розуміння їхньої духовної глибини. З іншого боку, з’являються образи, що кидають виклик патріархальним стереотипам, як-от незалежна та неприборкана Діана. Дослідження також розглядає, як зміна джерел міфологічних алюзій – від християнських сюжетів до грецьких міфів – відображала ширші культурні тенденції епохи, зокрема песимізм та інтерес до природного, «тваринного» начала. Образи напівжінок-напівтварин (Медуза, німфи) свідчать про вікторіанське захоплення та водночас страх перед ірраціональною, непідкореною стороною жіночої природи. Боротьба героїнь за власну ідентичність, відбита в алюзіях на Мелюзіну, показує, як жінки намагалися вийти за межі традиційних ролей. У підсумку, міфологічні алюзії у вікторіанській літературі є не просто літературною технікою, а динамічним засобом відображення складного поняття жіночності в контексті соціокультурних змін XIX століття.
Посилання
2. Louis, M. K. (2005). Gods and mysteries: The revival of paganism and the remaking of mythography through the nineteenth century. Victorian Studies, 47(3), 329–356.
3. de Beauvoir, S. (2011). The second sex. Vintage Books.
4. Jung, C. G. (1969). The archetypes and the collective unconscious. Princeton University Press.
5. Thackeray, W. M. (2003). Vanity Fair: A novel without a hero. Penguin Books.
6. Eliot, G. (2003). The mill on the floss. Penguin Books.
7. Brontë, C. (2008). Jane Eyre. Oxford University Press.
8. Brontë, C. (2008). Villette. Oxford University Press.
9. Eliot, G. (2008). Adam Bede. Penguin Books.
10. Gaskell, E. (2008). Mary Barton: A tale of Manchester life. Oxford University Press.
11. Hardy, T. (2006). Tess of the d’Urbervilles: A pure woman faithfully presented. Penguin Books.
12. Meredith, G. (2008). The egoist. Oxford University Press.
13. Hardy, T. (1994). Far from the madding crowd. Penguin Books.
14. Byatt, A. S. (1990). Possession: A romance. Vintage International.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
