ДВОКОМПОНЕНТНІ КОМПОЗИТИ ТЕРМІНОСФЕРИ ЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Анотація
Статтю присвячено опису продуктивних структурних моделей двокомпонентних композитів терміносфери електроніки та електронних комунікацій (на матеріалі німецької мови). Об’єктом дослідження є складні терміни в німецькій термінології галузі електроніки та електронних комунікацій. Предмет вивчення – структурні особливості двокомпонентних композитів указаної терміносфери. Мета статті полягає в описі структури німецькомовних двокомпонентних термінів галузі електроніки та електронних комунікацій. Її досягненню сприятиме розв’язання таких завдань: 1) інвентаризувати сукупність термінів-двокомпонентних композитів галузі електроніки та електронних комунікацій, що головним чином формують склад аналізованої терміносистеми; 2) вивчити компонентний склад виявлених композитів як результату словоскладання; 3) встановити продуктивність структурних типів терміноодиниць. Досліджено праці вчених, у яких студіюються підходи до вивчення терміносистем, виокремлення видів лексики фахових мов, розглядаються питання розвитку термінологій. Встановлено, що продуктивними структурними моделями двокомпонентних композитів у аналізованій терміносфері є такі: S+S, V+S, Adj+S, Num+S. Перед усім іменники, дієслова та прикметники виступають як перші компоненти композитів, менш частотні на першій позиції числівники. Гібридні (змішані) композити не є характерними для досліджуваної терміносфери. Композитні лексеми, що аналізувалися, утворено переважно складанням власне питомих німецькомовних компонентів. Перспективи подальших досліджень автори вбачають у вивченні питання перекладу термінів-композитів терміносфери електроніки та електронних комунікацій та особливостей їхнього функціонування у фахових текстах. Перспективним напрямком видається також вивчення аброутворень указаної терміносфери, зокрема комбінованих абревіатур, а також буквених скорочень та акронімів.
Посилання
2. Іващенко В. Л. Поняття термінопростору: проблема визначення й термінологічної диференціації (на матеріалі термінознавчої термінології). У вимірах слова. 2019. С. 129–141. URL: https://core.ac.uk/download/189584097.pdf
3. Котвицька В. А., Лазебна О. А., Лазебний В. М. Щодо структури термінів галузі електроніки та електронних комунікацій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 35 (74). № 5. 2024. Частина 1. С. 138-142. URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.5.1/23
4. Котвицька В. А., Лазебний В. М., Лазебна О. А. Тематична організація термінологічної лексики предметної сфери “Мікросистемна техніка” (на матеріалі німецької мови). Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. Ужгород : Видавничий дім “Гельветика”, 2025. Вип. 40. Т. 1. С. 87-90. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.40.1.13
5. Овсейчик С. В. Формування української екологічної термінології : дисертація на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Інститут філології. Київ, 2006. 199 с.
6. Самсоненко Д. В., Лазебний В. М., Лазебна О. А. Структурно-семантичні характеристики термінів галузі електротехніки (на матеріалі німецької мови). Закарпатські філологічні студії. Вип. 36. Ужгородський національний університет. 2024. С. 114–118. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.36.19
7. Стасюк Т. В. Терміносфера новітніх технологій: лінгвосоціокогнітивні чинники формування та розвитку : дисертація на здоб. наук. ступеня докт. філол. наук. Інститут української мови НАН України. Київ, 2020. 479 с.
8. Тур О. М. Документознавча термінологія: проблеми уніфікації та стандартизації : монографія. Кременчук : ПП Щербатих, 2018. 301 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



