ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ТЕРМІНОСИСТЕМІ «МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»
Анотація
У статті розглянуто продуктивні словотвірні процеси в неологіїяк: конверсія, афіксація, компресія тощо. Досліджувані неологізми поділено на кілька семантичних груп, що позначають поняття, які пов’язані з мобільними телефонами, запозичення – як елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція тощо). Проте навіть у найґрунтовніших дослідженнях з неології немає узагальненого структурного та лексико-семантичного аналізу неологізмів досліджуваної сфери «мобільний зв’язок». Інтенсивне впровадження мобільних і комп’ютерних технологій у життя сучасного суспільства, зумовлюють перманентну появу інформаційних неологізмів, які виконують у мові номінативну функцію. Стверджується, що неологізм – це слово–термін, яке за єдністю форми та змісту у порівнянні з уже існуючими у словниковому фонді мовними одиницями є новим і входить у використання носія мови, тобто лексична одиниця, що сприймається як нова протягом деякого часу більшістю членів певної комунікативної спільноти. Акцентовано на тому, що нові слова, терміни мобільного зв’язку, що виникають у наслідок дії внутрішніх чинників мовного процесу, також пов’язані з дією внутрішніх законів мови – закону аналогії, закону мовної економії, тенденції до однотипності тощо. Для адекватного розуміння семантики неологізму, потрібно знати не лише його морфологічну будову, а й відмінність від загальновживаного слова, а також його конотацію, особливості контекстуального функціонування у спеціальних текстах. Виокремленоключові групи неологізмів: назви пристроїв та їх типи, явища, які пов’язані з пристроями; програми та додатки; фізичні, психологічні та ментальні проблеми, які виникають унаслідок надлишкового користування мобільними телефонами; комплектуючі та запчастини мобільних телефонів; додаткові пристрої та аксесуари тощо. Перспектива подальших досліджень вбачається у конотативному потенціалі розвитку сфери мобільних технологій, появи у ній все більшої кількості неологізмів, які потребують нових наукових розвідок.
Посилання
2. Дудок Х. Р. Особливості функціонування неологізмів в англійській терміносистемі мобільний зв’язок. Науковий журнал ВНУ імені Лесі Українки. Серія: Актуальні питання іноземної філології, м. Волинь, № 16, 2022. С. 33–37.
3. Дудок Р. І. Термінологічні студії: сучасний стан і перспективи розвитку (наукове видання.). Львів, 2024. 156 с.
4. Зацний Ю. А. Неологізми англ. мови 80–90х років ХХ століття. –Запоріжжя: РА «Тандем-У»; 1997. 396 с.
5. Зеленько А.С. Проблеми семасіології у філософсько-психологічному осмисленні. Монографія. Алма–матер. Луганськ, 2004. – 252 с.
6. Левицький А. Е. Актуальні проблеми розвитку неології (на матеріалі сучасної англійської мови). Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. 2005. № 23. С. 16−21.
7. Огуй О. Д. Значення: цілісність чи окремий аспект? (Фізіологічно-психологічні основи формування значення та полісемії). Мовознавство. № 46. 1999. С. 46–54.
8. Arnold I. V. The English Word. Moscow, 1986. 296 p.
9. CD – Cambridge Dictionary [Електронний ресурс]. URL: https://dictionary. сambridge.org/
10. MG – Mobile World’s Glossary. Mobile Terms Dictionary / Lexicon. Copyright 1996-2003 IT paradise Pty Ltd ACN 102 722 529. URL: http://www.mobileworld.org/glossary.html.
11. OALD – Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. А. С. Хорнбі. Шосте вид. Oxford: Oxford University Press, 2000. 578 с.
12. OD – The Oxford Dictionary of New Words. Elisabeth Knowles, Julia Elliot. New York,Oxford University Press, 1997. 357 p.
13. MWO – Merriam–Webster Online. As Cited from Dictionary & Va transcription. April, 12. 2005. URL: http://www.m.w.com/cgibin/dictionarybook
14. WNI – Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. URL: http://www.britannica.com/ebchecked/topic638670.
15. Маслова А.І. Особливості неологізмів сфери технологій мобільного зв’язку та їх відтворення українською мовою. Пояснювальна записка. Запоріжжя. 2018. С.:1–147 URL: https://eir.zp.edu.ua/server/api/core/bitstreams/376c1ec4-b5cd-464c-9934-ba5e64b3493a/content

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



