СПЕЦИФІКА МЕТАФОРИЗАЦІЇ ЗА МОДЕЛЛЮ ВПАДАТИ + В/У +ЩО В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО

Vitalii Karasov; Olena Levchenko

doi:10.32782/modernph-2025.4.12

Vitalii Karasov Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8039-2811
Olena Levchenko Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-7395-3772

DOI: https://doi.org/10.32782/modernph-2025.4.12

Ключові слова: cемантика, метафора, ідіостиль, корпус, концепт, мовна особистість, лінгвоперсона

Анотація

У статті досліджено специфіку метафоризації за структурно-семантичною моделлю впадати + в/y + що в художній прозі Оксани Забужко. Мета цієї праці – проаналізувати та класифікувати метафоризації за моделлю впадати + в/у +що та, описати специфіку таких метафоризацій в ідіостилі письменниці. Для формування фактологічної бази дослідження застосовано корпусний підхід. У Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК-18) було створено підкорпус текстів О. Забужко, її сучасників та сучасниць. Аналіз показав, що у прозі Оксани Забужко найбільш продуктивною є модель СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, яка реалізується у численних контекстах із дієсловами впадати / западати. Її семантичне поле охоплює різні сфери: психоемоційні стани (впадати в розпач, у тишу), фізіологічні процеси (впадати в сон, в анабіоз), соціальні явища (впадати в дописемне варварство), культурні й мистецькі прояви (впадати в ритм), часову категорію (впадати в час), а також мовленнєву діяльність (впадати в мову). Окрему групу становлять метафори на зразок ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, що актуалізуються у фразеологізмі впадати в око. У текстах Забужко цей образ виходить за межі традиційного зорового сприйняття, трансформуючись у символ об’єктивації знання та інтерпретації дійсності, що вирізняє її ідіостиль. Порівняльний аналіз із корпусами сучасників і сучасниць показав, що в їхніх текстах домінують традиційні реалізації моделей ЕМОЦІЙНИЙ СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ та ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, тоді як у Забужко простежується їхнє послідовне розширення й переосмислення. Дослідження підтверджує, що метафора у прозі Оксани Забужко виходить далеко за межі тропеїчного рівня, постаючи як когнітивний інструмент інтелектуалізації досвіду. Її особливість полягає у здатності репрезентувати абстрактні поняття через образи вмістища, що надає текстам глибини, інтерпретаційної відкритості та емоційної насиченості.

Посилання

1. Войтко Т. Розширена метафора як концепційний стилістичний прийом метафізичної поезії та методологія дослідження. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, 1(1), 12–17. 2021. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2021.1.2

2. Молгамова Л. Роль концептуальної метафори у профілюванні концепту. Philological Treatises, 14(1), 2022. 103–111.

3. Микитюк О. Р. Антропонімний простір Дмитра Донцова як відтворення духовного та героїчного минулого українського народу. Лінгвістичні студії, (34), 2017. 170–175. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2017_34_28 (дата звернення: 23.09.2025).

4. Karasov V., Levchenko O. Anger conceptual metaphors in literary texts by Oksana Zabuzhko and Halyna Pahutyak. In: COLINS, (2), 2023. 436–448.

5. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press. 1980.

6. Lototska N. Metaphorical models of the concept of anger in R. Ivanychuk’s idiolect. Лінгвістичні студії, 87–100. 2022.

7. Maudslay R. H., Pimentel T., Cotterell R., Teufel S. Metaphor detection using context and concreteness. In: Proceedings of the Second Workshop on Figurative Language Processing (pp. 221–226). Association for Computational Linguistics. 2020.

8. Milewski T. Zasady analizy stylistycznej tekstu. Polonistyka, (4), 10–29. 1956.

9. Rejter A. Epitet w twórczości Gustawa Herlinga-Grudzińskiego. In: Wilkoń, A., Ostaszewska, D. (red.), Język artystyczny (pp. 92–109). Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego. 2001.

10. Wan M., Ahrens K., Chersoni E., Jiang M., Su Q., Xiang R., Huang C. R. Using conceptual norms for metaphor detection. In: Proceedings of the Second Workshop on Figurative Language Processing, Seattle, WA, July 9, 2020 (pp. 104–109). Association for Computational Linguistics.

11. Wilkoń A. Język a styl tekstu literackiego. In: Wilkoń, A. Język. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego. 1999.

12. Woźniak Е. Wpadać w rozpacz: obrazowanie a zmiana znaczenia wyrazu / E. Woźniak. – Studia Językoznawcze: synchroniczne i diachroniczne aspekty badań polszczyzny. 2012. Vol. 11. P. 221–232.