КОНЦЕПТ ЛЮБОВІ ТА ЙОГО ВЕРБАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Анотація

Статтю присвячено вивченню концепту «любов» як складного багатовимірного явища, що має глибоке філософське, культурне й мовне підґрунтя. Виявлено, що сучасна лінгвістика інтерпретує концепт «любов» крізь призму його багатозначності та контекстуальної варіативності: від романтичного й духовного почуття до трансформативної сили й джерела емоційних переживань. Окрему увагу зосереджено на вербалізації цього концепту на лінгвістичному рівні (лексичному, морфологічному, синтаксичному, стилістичному) та його художньому відтворенню у різних літературних творах, де любов постає як родинна прив’язаність, дружність, турбота, доброзичливість і романтичне почуття. Стаття показує, що концепт «любов» є універсальним і водночас культурно детермінованим явищем, яке у мовленні набуває різноманітних форм вираження, поєднуючи когнітивні, емоційні й соціальні аспекти людського буття. У статті узагальнено результати попередніх досліджень, які демонструють багатошарову структуру концепту «любов» та його неоднорідність у відтворенні. Зокрема, виокремлено основні семантичні компоненти цього концепту, поєднання яких формує широку палітру значень і емоційних відтінків. Аналіз художніх текстів показав, що любов може бути вербалізована не лише як інтимне почуття, а й як родинна близькість, братерська підтримка, щирість і турбота у міжособистісних стосунках. При цьому важливу роль відіграють мовні засоби: звертання, пестливі слова, граматичні структури та стилістичні засоби, що підкреслюють ніжність і щирість почуттів. Показано, що в різних контекстах концепт «любов» отримує нові смислові акценти – від символу духовної єдності до маркера культурних традицій. Таким чином, дослідження доводить, що вербалізація любові у сучасних творах є не лише відображенням індивідуального досвіду, а й універсальною стратегією конструювання ціннісної картини світу. Концепт «любов» у сучасній лінгвістиці постає як багатовимірне явище, що інтегрує емоційні, когнітивні та культурні смисли. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення механізмів його вербалізації у різних дискурсивних практиках, що дозволить глибше розкрити універсальність і специфіку цього феномену.