ГІПЕРО-ГІПОНІМІЯ ЯК ВИЯВ СИСТЕМНОСТІ ТЕРМІНООДИНИЦЬ ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧОМУЗЕЙНОЇ СПРАВИ

Анотація

У статті визначено роль гіперо-гіпонімних відношень як вияву системності природничомузейної справи. Охарактеризовано погляди термінологів на явище гіперо-гіпонімії, яка забезпечує ієрархічну організацію галузевих терміносистем. Проаналізовано закономірності та специфіку гіперо-гіпонімної організації української терміносистеми природничомузейної справи, охарактеризовано сутність лексико-семантичного явища гіперо-гіпонімії та його представлення в музейній терміносистемі природничого профілю. Здійснено аналіз структури гіперо-гіпонімних відношень і наведено характерні приклади гіперо-гіпонімних груп, що функціонують у досліджуваній терміносистемі. Виявлено, що гіперонімом виступає родовий термін, від якого утворюються похідні гіпонімні терміни. Кожен із наступних утворених термінів у змісті зберігає значення родового поняття, водночас відбувається конкретизація видової розбіжності («експозиція» → «експозиція систематична», «експозиція тематична»; «фація» → «фація біогеографічна», «фація геологічна», «фація фізико-географічна»). Описано «правильні» (групи, до яких входять два гіпоніми, що утворюються протиставленням за наявністю або відсутністю визначеної ознаки: « препарати мокрі» – «препарати сухі»; «птахи осілі» – «птахи перелітні») і «неправильні» (такі, що містять більше двох гіпонімів: «зал» – «зал виставковий», «зал вступний», «зал колекційний», «зал меморіальний») родо-видові групи, установлено в досліджуваній терміносистемі кількісне переважання «неправильних» таких груп. Здійснено аналіз гіперо-гіпонімних відношень за різними класифікаційними ознаками (гіперонім «колекція» (гіпоніми за: типом функціонування, тематичною спрямованістю, меморіальним значенням, навчальною метою, приналежністю), гіперонім «фонд» (гіпоніми за: призначенням, галузевим спрямуванням). Простежено наявність різноманітного арсеналу формальних засобів вираження родо-видових зв’язків. Дослідження показало, що прикметники, дієприкметники й іменники із прийменниками (або без них) у досліджуваній галузі є лексичними засобами вираження гіперо-гіпонімних відношень.