ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ОБРАЗУ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ РОМАНУ ДЖ. ОСТЕН «ГОРДІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ»

Iryna Repushevska

doi:10.32782/modernph-2025.3.25

Iryna Repushevska Одеський національний морський університет https://orcid.org/0000-0002-2794-4445

DOI: https://doi.org/10.32782/modernph-2025.3.25

Ключові слова: асертивні героїні, художній образ, Елізабет Беннет, жіноча привабливість, мовленнєва особистість, вербальна характеристика

Анотація

Представлене дослідження зосереджено на аналізі психологічної особистості головної героїні роману Дж. Остін «Гордість та упередження». Вона репрезентує тип так званих асертивних героїнь, які не віддзеркалюють своїх чоловіків, а стають незалежними особистостями, які мають самооцінку. Психологічні особливості художніх персонажів досліджуються не лише для глибшого розуміння сюжету оповідання, а й для кращого усвідомлення прихованого авторського посилу. Ми вважаємо, що будь-який психологічний аналіз персонажів художнього твору передбачає різноманітні засоби зображення: як їхню мовленнєву поведінку з іншими героями роману, так і безпосередні коментарі автора, їх зображення в очах інших героїв і навіть невербальні індикатори, як-от жести, вираз обличчя, положення тіла у просторі. Дослідження мовленнєвої особистості персонажів неможливе без урахування всієї парадигми їхніх вербальних характеристик, оскільки вони базуються на дискурсивних рисах комунікатора і є основним засобом вираження прагматичного потенціалу літературного твору. Саме мовлення героїв є запорукою створення яскравих художніх образів як автором, так і читачем, який інтерпретуватиме текст твору. Якщо порівняти мовленнєві партії Елізабет з іншими жіночими персонажами, стає зрозуміло, що, на відміну від них, поверхнева структура її речень та їх комунікативні типи однакові в діалогах із чоловіками та жінками, що свідчить про прозорість її дій. Основна риса її характеру – почуття гумору, жвава, весела манера сприймати навколишній світ, що є основою її жіночої привабливості. Елізабет виділяється на тлі інших жінок свого часу, викликає інтерес і симпатію читачів, а також протилежної статі. Це особливий тип героїні, незалежної, вірної своїм ідеалам, щирої та чесної.

Посилання

1. Pearson C., Pope K. Toward a typology of female portraits in literature. CEA Critic. 2005. Vol. 37. Issue 4. P. 9–13. URL: http://www.jstor.org/stable/44376821 (дата звернення: 25.01.2025).

2. Іванішин В., Радевич-Вінницький Я. Мова і нація. Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. Дрогобич : Відродження, 1994. 218 с.

3. Кушнірова Т. Проблемні питання типології роману в літературознавстві. Наукові виклади. Літературознавство. 2011. № 1. С. 53–57.

4. Beard T.R., Ford G.S., Stern M. Fair Use in the Digital Age. Phoenix Center Policy Paper. 2016. № 51. 33 p. URL: https://www.phoenix-center.org/pcpp/PCPP51Final.pdf (дата звернення: 15.12.2024).

5. Морозова І., Репушевська І. Еволюція жіночого мовлення крізь призму ґендеру : колективна монографія. Інноваційна траєкторія розвитку сучасної філологічної науки в Україні та країнах ЄС. Cuiavian University in Wloclawek. 2021. С. 32–48.

6. Репушевська І. Компаративний аналіз жіночих мовленнєвих партій в англомовній художній прозі. Сучасні студії з романської і германської філології : ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2021. С. 60–62.

7. Rampton D. From Shakespeare to Rowling. Literary Semantics: Brighton Readings. 2019. Vol. 35. P. 341–367.

8. Wolfe S. Feminine Movement and Feminine Literature. Oxford University Press, 2007. 345 p.

9. Plato. The Socratic Dialogues (Kaplan Classics of Law). Kaplan Publishing, 2009. 224 p.

10. Cooper H. Literary Characters in Modern Classics. London : Scholastic, 1998. 231 p.

11. Golden D.M. What Did the Writer Actually Say? New York ; Toronto : Morton & Bent., 2005. 345 p.

12. Moore P. The Way a True Lady Behaves. London : Johnson Books, 1925. 452 p.

13. Austin J. Pride and Prejudice. UK : Penguin, 2019. 448 p.

14. Репушевська І. Психолінгвістичні засади забезпечення привабливості Елізабет і Бріджет в романах Дж. Остін «Гордість та упередження» та Х. Філдінг «Щоденник Бріджет Джонс». Modern directions and movements in science. 2022. № 127. С. 101–106.