РОМАН АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО «АНДРІЙ ЛАГОВСЬКИЙ» В ОПТИЦІ АВТОБІОГРАФІЗМУ

Анотація

Стаття присвячена осмисленню поетологічно-функціональних особливостей автобіографізму у структурі роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський». Спираючись на усталений у вітчизняному літературознавстві погляд на автобіографізм як літературний жанр, головним героєм якого є сам автор; основи автобіографістики, що включає, окрім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й листування, а також автобіографічні художні твори, у дослідженні осмислюються елементи автобіографізму в романі А. Кримського. Наведено також відгуки І. Франка, Лесі Українки та сучасних літературознавців про творчість А. Кримського. Переважно критики й дослідники літератури ідентифікують прозовий твір А. Кримського як один із найяскравіших текстів раннього українського модернізму. Це автобіографічний роман, що порушив табу на публічне обговорення таких тем, як сексуальна орієнтація і право бути собою. В українській белетристиці на той час ключові позиції займав реалізм. Осмислення літературно-критичної рецепції роману А. Кримського «Андрій Лаговський» в історіографічному аспекті надає підстави спростувати тезу про «вакуум дослідницького інтересу» у вітчизняному літературознавстві до постаті автора твору. Стверджувати, що А. Кримський як белетрист узагалі не вписаний у канон літературної традиції, означає демонструвати незнання генези його естетико-художніх здобутків. Автобіографізм став домінантною рисою ідіостилю митця, який у прозовому творі акцентував на самопізнанні людини. Образ головного героя роману, що носить його ім’я, – Андрія Лаговського – не варто трактувати спрощено як віддзеркалену копію або натуралістичну реконструкцію реально-біографічної особистості автора. Наратив роману є яскравим зразком автопсихологізму, коли письменник-адресант структурує сюжетно-образну палітру тексту, наділяючи літературних героїв власними роздумами, почуттями тощо.