ГІБРИДНА ВІЙНА В ЛІТЕРАТУРІ: ВІРТУАЛЬНЕ ТОПОГРАФУВАННЯ СХОДУ

Анотація

Анексія Криму у 2014 році, захоплення частини Донбасу та повномасштабна війна в Україні не лише змінили територіальні межі України, але й спричинили кризу національної ідентичності та культурної суб’єктності, спростувавши міф про стабільність кордонів. Збройна агресія супроводжується інформаційною війною, де російська пропаганда, за підтримки культурних і медійних ресурсів, довго формувала образ України як слабкої держави, а маніпуляції інформаційними технологіями розмивали межі між правдою і вигадкою. Унаслідок цього найбільше постраждали звичайні люди, а ефективний спосіб протидії такому впливу досі не знайдено. В умовах гібридної війни культурний вплив стає ключовим інструментом «віртуального топографування» – формування уявлень про території та народи через книги, фільми та засоби масової інформації. В Україні, де національна культура довгий час ігнорувалася, відсутність власного культурного простору призвела до втрат, які потребують термінового обговорення. Громадяни України, хоч і фізично присутні на своїй землі, часто відчувають себе відчуженими та дезорієнтованими. У результаті, ілюзорний «русский мир» стає для них ближчим, ніж українська культура з її традиціями, мовою та ментальністю. Ця ситуація підкреслює важливість культурної мобілізації як відповіді на виклики гібридної війни. Література, як один з важливих аспектів національної культури, має потенціал для формування нових уявлень про самих себе та своє місце у світі. Вона відображає не лише реалії життя, а й людські уявлення про них, реагує на сучасні виклики, як-от Євромайдан, війна на Сході та повномасштабна війна в Україні. Це підкреслює необхідність повернення до «великої оповіді» в українській літературі – не лише як способу компенсації соціальної активності, а й як важливого інструмента для культурної мобілізації. Отже, у контексті гібридної війни віртуальне топографування Сходу України стає не просто питанням територіальної цілісності, а й питанням культурної суб’єктності й ідентичності, що потребує активних дій з боку суспільства, влади та культурних інституцій.