СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ В РОМАНІ ЕДІТ НЕСБІТ «ДІТИ ЗАЛІЗНИЦІ»

Анотація

Стаття присвячена аналізу стилістичних засобів виразності в романі Едіт Несбіт «Діти залізниці». Сюди віднесено вживання виразного дієслова “do” у функції підсилення, використання повних і часткових паралелізмів, контактного та рамкового повторів, повторів-підхватів, незвичних скорочень і навмисного вживання персонажами граматичних помилок. Метою таких прийомів є інтенсифікація роману, динамічність і жвавість мовлення окремих персонажів. Письменниця прагнула наголосити на безпосередності головних героїв, їхній щирості, які змушують дітей повторювати важливі слова, двічі промовляти значущі речення або наголошувати на якійсь дії. Особливого враження до мовлення персонажів додає злиття всіх слів у реченні в повідомленні надзвичайно важливої новини, коли говорили всі троє одразу. Уживання скорочень, що не притаманні англійській мові, та граматичних помилок спрямоване на глибше розкриття особистостей дійових осіб, виступає непрямим описом їхнього загального рівня освіти та життєвого досвіду. Іншим аспектом аналізу авторського стилю Едіт Несбіт є застосування графічних засобів для збільшення інтенсивності роману. До них входять написання всіх букв слова з великої літери, написання окремих загальних назв із великої букви, нижнє підкреслення окремих лексичних одиниць, злиття всіх слів у реченні. Незаперечною функцією таких графічних засобів є прагнення письменниці наголосити на визначеному елементі речення, привернути особливу увагу читачів до потрібного слова чи словосполучення. Використання вставних речень на кшталт “You know”, “You see”, “I suppose”, “I think”, “I wonder”, “I’ve no doubt”, “If you ask me”, інших є також характерною особливістю авторського стилю Едіт Несбіт, яка таким чином прагне додати мовленню персонажа природності та закликає зосереджуватися на самому висловлюванні. У статті також проаналізовано освітній рівень головних персонажів роману: трьох дітей, їхньої мами, працівника залізничної станції Перкса, старого джентльмена, човняра та його дружини. Саме через мовлення персонажів легко визначити, чи здобули вони якісну освіту, чи мали досить часу на самоосвіту та саморозвиток.