СКЛАДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІКОДОВОГО ТЕКСТУ ТА РИЗИКИ ХИБНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Анотація
Автори пропонують до розгляду проблематику реалізації адекватного перекладу іншомовного тексту в контексті формування полікодового текстового повідомлення. У процесі аналізу визначень термінів окреслюються особливості інтерпретації понять: «полікодовий текст», «прагматичний текст», «адаптивність перекладу», «адекватність перекладу», «еквівалентність перекладу». Розглянуто провідні маркери, що вирізняють полікодовий текст поміж інших тестів і окреслюють критерії актуального конструкта, що може сприйматися реципієнтом безпосередньо через створення текстового коду як носія інформації. Окрема увага приділяється розгляду питання складнощів перекладу полікодового тексту відповідно до специфіки сприйняття іншомовної, а надто іншокультурної аудиторії. Зокрема, обґрунтовано важливість урахування культурних особливостей, що визначають наявність: сленґу, визначеної мовної стилістики, що є «візитівкою» національної культури. Акцентовано увагу на тому, що визначені аспекти зумовлюють належність до «неписаних правил» мови, що деяким чином зумовлюють успішність міжкультурної комунікації та уникнення спотворення контексту під час сприйняття повідомлення. Охарактеризовано особливості виокремлення та збереження функціональної домінанти оригінального тексту з метою збереження нового (перекладеного) тексту, наділеного аналогічною адекватністю, що й вихідний текст. Розглянуто приклади адекватного та хибного перекладу полікодового тексту, в умовах глобалізації та цифровізації світової спільноти, з урахуванням використання специфічних мовленнєвих зворотів та ідіом. Результати проведеного дослідження специфіки реалізації якісного перекладу з метою запобігання хибній інтерпретації розширюють уявлення щодо особливостей застосування знань і навичок перекладачів, у векторі збереження не краси слова та художнього образу, а суто інформації, що б створювала єдність у світогляді автора та читача.
Посилання
2. Колегаєва І.М. Стаття музейного каталогу: когнітивно-комунікативний феномен. Записки з романо-германської філології. 2015. № 1. С. 84–89.
3. Лютянська Н.І. Полікодовість як ознака англомовних масмедійних текстів. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Мовознавство». 2019. № 4. С. 88–92.
4. Нікітіна А.В. Полікодові тексти як лінгводидактичні засоби навчання української мови. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. 2015. № 3. С. 219–223.
5. Сапригіна Н.В. Сприйняття художнього тексту на рівні «автор – текст – читач». Грааль науки : міжнародний науковий журнал. 2022. № 2. С. 400–408.
6. Бевз Н.В. Переклад як культурний феномен: герменевтико-комунікативний аспект : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.04. Харків : Харківський НПУ ім. Г.С. Сковороди, 2010. 20 с.
7. Вознюк М.Ю. Критерії оцінювання перекладу. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. № 9 (220). С. 143–149.
8. Демецька В.Д. Еквівалентність і адекватність відтворення прагматичних текстів у перекладі. Вісник Херсонського державного університету. 2017. № 5. С. 34–38.
9. Калініченко А.І. Науковий текст як об’єкт перекладу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. 2018. № 61. С. 94–98.
10. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу (англійська та українська). Теорія та практика перекладацького аналізу текстів для студентів факультету та перекладачів факультету заочного та вечірнього відділення. Київ : Ленвіт, 2010. 175 с.
11. Лукʼянець Т.Г. Інтерсеміотичний аналіз тексту як полікодової єдності. Концепти та константи в мові, літератури, культури. Київ : ВПТС «Київський університет», 2011. С. 30–33.
12. Карабан В.І. Переклад з української мови на англійську мову. Вінниця : Нова книга, 2003. 608 с.
13. Приходько Г.І. Оцінка і комунікація : посібник для студентів та аспірантів. Вінниця : Нова книга, 2013. 168 с.