ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЕМОТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Ключові слова: емотивність, емоційність, емоція, лексика, переклад

Анотація

Представлене дослідження є спробою вивчити та описати особливості відтворення категорії емотивності українською мовою на матеріалі роману М. Етвуд «Оповідь служниці» та українського перекладу у виконанні О. Оксеніч. Об’єктом дослідження вибрано емотивну лексику англомовного художнього тексту та її переклад українською мовою. Предметом – перекладацькі трансформації та прийоми для здійснення адекватної передачі українською мовою емотивної інформації у досліджуваному англомовному тексті на лексичному рівні. Для досягнення поставленої мети, перш за все, проаналізовано та розкрито поняття «емотивність» та відмежовано від поняття «емоційність». Далі досліджено засоби актуалізації категорії емотивності в англомовному художньому тексті й розглянуто специфіку перекладу українською мовою лексики, що номінує/виражає/описує емоції. Також установлено особливості перекладу лексичних стилістичних засобів, уживаних у романі, українською мовою. Для проведення дослідження застосовано описово-аналітичний метод; метод контрастивно-перекладацького аналізу; інтерпретативний метод; статистичний метод. У результаті дослідження зроблено висновок: лексика, що номінує/описує/виражає емоції, у тому числі й лексико-стилістичні засоби, перекладається шляхом вибору нейтральних українських відповідників, рідше – експресивно забарвлених. Мають місце й перекладацькі трансформації: смисловий розвиток, конкретизація, додавання та дослівний переклад. Усі перекладацькі трансформації та прийоми спрямовані на максимально наближений до оригіналу переклад роману українською мовою для відтворення авторського задуму та впливу на читача.

Посилання

1. Бондарчук Т.І. Лексичні засоби вираження емотивного значення в сучасній німецькій мові. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». 2016. № 5. С. 285–289.

2. Штефанюк Н.С. Дослідження емотивності як лінгвістичної категорії у сучасному мовознавстві. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2017. Вип. 15. С. 199–207.

3. Рижевска О.І. Категорії «емоційність» та «емотивність» у художньому тексті. Текст і дискурс: Конгнітивно комунікативні перспективи. 2017. URL: http://englishcontext.kpnu.edu.ua (дата звернення: 12.02.2024).

4. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2006. 716 с.

5. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови : автореф. дис. ... докт. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2001. 29 с.

6. Культура фахового мовлення : навчальний посібник / за ред. Н.Д. Бабич. Чернівці : Книги – ХХІ, 2006. 496 с.

7. Чайковська Є.Ю. Поняття «емотивність» та «експресивність» у мові науки. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Київ, 2010. С. 279–287.

8. Болдирева А.Є. Смисловий розвиток при перекладі. Записки з романо-германської філології. 2019. Вип. 2. С. 93–102.

9. Atwood M. The Handmaid’s tale. London : Vintage Books, 1986. 320 p.

10. Етвуд М. Оповідь служниці / пер. з англ. О. Оксенич. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. 272 с.

11. Кузенко Г.М. Мовні засоби вираження емотивності. Наукові записки НаУКМА. 2000. Т. 18. С. 76–83.

12. Brigita B. Literary translation of culture-specific items in Lithuanian translation of Orwell’s «Down and Out in Paris and London». Vytautas Magnus University, 2013. URL: https://www.vdu.lt/cris/entities/etd/7673d38fda2d-4fa7-adcf-2b921f2f0440/details (дата звернення: 22.10.2023).
Опубліковано
2024-05-17
Розділ
Статті