ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМОВНІЙ МОРСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Ключові слова: морська термінологія, втілення запозичень, адаптація іншомовних лексем, україномовний морський дискурс

Анотація

У статті розглянуто основні принципи проникнення запозичень в українську морську термінологію та особливості їхньої адаптації в дискурсі морської тематики. Аналіз матеріалу дослідження дав можливість дійти таких висновків: іншомовні запозичення мають системний характер і можуть бути представлені в ієрархічній послідовності елементів – слово, словосполучення, речення; активізація одиниць різних структурно-семантичних особливостей залежить від функціональної завантаженості конкретної семітологічної одиниці; іншомовні слова в мові-реципієнті можуть бути представлені фонетичними, графічними і граматичними ознаками. З точки зору ступеня їх асиміляції виділяються неасимільовані, частково асимільовані, повністю асимільовані термінологічні одиниці. Більшість іншомовних термінів за своєю семантикою збігаються зі значенням аутентичної мови (63%), крім того, спостерігається розширення семантики – результат метонімічного перенесення, що проявляється у збільшенні семантичного обсягу слова за рахунок узагальнення або генералізації його значення у процесі історичного розвитку (21%) та її звуження – результат метонімічного перенесення, який проявляється у зменшенні семантичного обсягу слова за рахунок сем у процесі його історичного розвитку (16%). Характеристика іншомовних одиниць морської тематики доводить правомірність виділення таких інтралінгвістичних причин втілення запозичення, як потреба в номінації нових предметів, понять і явищ та економія мовних засобів. При цьому залежно від часу розвитку суспільства та його міжнародних зв’язків інтенсивність проникнення іншомовних слів у лексичний фонд української мови неоднакова. Вивчення питань рецепції одиниць морської тематики однієї лінгвокультури іншою продемонструвало, що взаємодія елементів різних кодових систем мови призводить до актуалізації нових смислів, сприяє активізації інформативного потенціалу науково-технічного дискурсу, дозволяє дати більш точні характеристики понять у морській сфері.

Посилання

1. Кияк Т. Запозичення та інтернаціоналізми у фахових мовах. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. № 27. С. 245–249.

2. Малевич Л. Запозичення з класичних мов і проблеми інтернаціоналізації наукової термінології. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Збірник наукових праць. 2009. Вип. 81 (1). С. 311–315.

3. Акуленко В.В. Запитання інтернаціонального словникового складу. Харків. 2002, 203 с.

4. Андрієвська О. Інтернаціоналізми та принципи їх класифікації. URL: http://infosources.at.ua/news/internacionalizmi_ta_principi_jikh_klasifikaciji/ 2010-05-15-92.

5. Д’яков А.С. Основи термінотворення. Семантичні та лінгвістичні аспекти. Київ : Видавничий дім, 2000. 217 с.

6. Іващишин О.М. Принципи диференціації термінологічних та нетермінологічних одиниць англомовного науково-технічного дискурсу. Мова і культура. Т. II: Культурологічний підхід до викладання мови і літератури. Київ. 2004. Вип. 7. С. 170‒176.

7. Андріянова О.Я. Військово-морська термінологія української мови: етапи формування та семантика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.01. Запоріжжя, 2011. 21 с.

8. Корнодудова Н. Походження, склад і функціонування морської термінології в українській літературній мові. Мовознавчий вісник. 2010. Вип. 10. С. 280–284.

9. Полупанова Н.В. Вербальне відображення понять морської справи як особливість національного мислення. 2002. № 32. С. 107–109.

10. Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації. Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2005. № 659. Вип. 44. С. 6–11.

11. Ткаченко О.Б. Мова і національна ментальність. Київ : Наукова думка, 2007. С. 240.

12. Sutherland E. Sinking about and Working with Maritime Language and Terminology. Leiden, 2014. 111 p. URL: https://openaccess.leidenuniv.nl/bitstream/ handle/1887/28329/Sinking%20about%20and%20Working%20 with%20Maritime%20Language%20and%20Terminology.pdf?sequence=1.

13. Семчинський С. До питання про сучасне засвоєння українською мовою англіцизмів. Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії. 2015. C. 137–140.

14. Дьолог О. Сучасне українське термінотворення: Традиції та новаторство. Актуальні наукові дослідження у сучасному світі. Переяслав-Хмельницький. 2018. Вип. 2(34), ч. 5. С. 16–21.

15. Снісаренко Я.С. Вплив лінгвальних і екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. Термінологічний вісник : збірник наукових праць. Київ : Інститут української мови НАНУ, 2013. Вип. 2 (2). 207 с.

16. Іващишин О. Проблема доцільності використання запозичень та інтернаціоналізмів у науково-технічній термінології. Тези I Міжнародної наукової конференції. Львів, 1992. С. 114–116.

17. Ehlich K. Greek and Latin as a Permanent Source of Scientific Terminology: the German Case. Language Adaptation (edited by Florian Columas). Cambridge : Cambridge University Press, 2009. Р. 135–137.

18. Словник термінів. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/slovnik-terminiv.

19. Морське судноплавство. Глосарій / Словник. URL: https://marine-charts.com/uk/marine-navigation/maritime-shipping-glossary.

20. Гончаренко Л.О. Лінгвокогнітивні, функціонально-прагматичні та адапційні ознаки лексичних запозичень у сучасній німецькомовній та україномовній пресі : канд. дис. на соиск. наук. ступ. канд. філол. наук; спец. : 10.02.15 «Загальне мовознавство». Миколаїв, 2010. 205 с.

21. Hoffmann L. Fachwissen und Fachkommunikation. Zur Dialektik von Systematik und Linearität in den Fachsprachen. In Bungarten, Frachsprachentheorie. Band 2 Tostedt: Attikon. 1993. S. 595–617.
Опубліковано
2024-04-12
Розділ
Статті