ДОСЛІДЖЕННЯ РЕПЛІК-РЕАКЦІЙ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ПОДЯКИ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)
Анотація
Ця стаття являє собою порівняльне дослідження іллокутивних та перлокутивних цілей мовленнєвого акту подяки у сучасному англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугують мовленнєві епізоди, вибрані шляхом суцільної вибірки із сучасних англомовних романів, чисельність яких становить 1600 одиниць. Встановлення прагматичних властивостей мовленнєвого акту подяки виявляється можливим завдяки контекстуально-інтерпретаційному методу. Насамперед у статті описано комунікативні ситуації висловлення подяки з метою розкриття імпліцитних та експліцитних намірів комунікантів, їхніх фонових знань, пресупозицій та рамок вираження подяки. Далі запропоновано визначення мовленнєвого акту подяки як почуття вдячності, що виникає на основі позитивної оцінки дій адресата до адресанта подяки. Подяка вбирає у себе властивості бехабітивів (за Дж. Остіном), експресивів (за Дж. Сьорлем) та конвівіалів (за Дж. Лічем), що дозволяє розглядати його як іллокутивно синкретичний мовленнєвий акт, який одночасно реалізує кілька іллокутивних цілей. Останні поділяються на головні та другорядні залежно від екстралінгвістичних умов комунікації. Чітко окреслена дефініція мовленнєвого акту подяки дозволяє встановити його перлокутивний ефект. У статті також звертається увага на умови успіху реалізації мовленнєвого акту подяки та його вплив на адресата. Запропонована таксономія реплік-реакцій на мовленнєвий акт подяки. Залежно від характеру вираження репліки-реакції на подяку можуть бути вербальними (86,8%), невербальними (3,8%) та змішаними (9,4%). За ступенем експресивності вони поділяються на формальні та оцінно-експресивні. З точки зору функціонально-семантичного критерію репліки-реакції на подяку диференціюються на: 1) прийняття подяки; 2) «відхилення» подяки; 3) девальвація подяки; 4) неприйняття подяки.
Посилання
2. Eisenstein M., Bodman J.W. “I very appreciate”: Expressions of gratitude by native and non-native speakers of American English. Applied Linguistics. 1986. Vol. 7. Issue 2. P. 167–185.
3. Chaplin L.N., John D.R., Rindfleisch A., Froh J.J. The impact of gratitude on adolescent materialism and generosity. Journal of Positive Psychology. 2019. Vol. 14. Issue 4. P. 502–511. URL: https://doi.org/10.1080/17439760.2018.1497688 (Last accessed: 12.09.2023).
4. Bogdan T.T. Procedia. Social and Behavioral Sciences. 2015. Issue 187. P. 475–480.
5. Pishghadam R., Zarei S. Expressions of Gratitude: A Case of EFL Learners. Review of European Studies. 2011. Vol. 3. Issue 2. P. 140–149.
6. Austin J.L. How to do things with words. Oxford : Oxford University Press, 1962. 167 p.
7. Searle J.R. Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge : Cambridge University Press, 1969. 199 p.
8. Leech G. Principles of Pragmatics. London & New York : Longman, 1983. 250 p.
9. Brown P., Levinson S. Politeness : Universals in Language Usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1987. 345 p.
10. Безугла Л.Р. Перлокуція у дискурсі (на матеріалі німецького діалогічного дискурсу). Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія. / під загальн. ред. Шевчнко І.С. Харків : Константа, 2005. С. 118–144.
11. Marku D. Perlocutions: The Archilles’ heel of speech act theory. Journal of Pragmatics. No. 32. Amsterdam, Netherlands : Elsevier, 2000. P. 1719–1741.
12. Wagner K.R. Pragmatik der deutschen Sprache. Frankfurt/M. : Lang, 2001. 495 p.
13. Kurson D. The speech act status of incitement: Perlocutionary acts revisited. Journal of Pragmatics. № 29. Amsterdam, Netherlands : Elsevier, 1998. P. 571–596.
14. Eyer P. Perlokutionen. Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1987. 144 p.
15. Sander T. Expressive. Studia culturologica series. No. 18. Germany, 2003. S. 7–34.
16. Parsons T. Man and Boy. London : Harper Collins Publishers, 1999. 343 p.
17. Ishiguro K. Never Let Me Go. London : Faber and Faber, 2005. 282 p.
18. French N. Killing Me Softly. London : Penguin Books, 2008. 359 p.
