ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАТРИМКИ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ НА НЕРЕГУЛЬОВАНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ З ОБМЕЖЕНОЮ ШВИДКІСТЮ
Анотація
Вступ. У багатьох роботах стверджено, що транспортна затримка на нере- гульованих перехрестях залежить від інтенсивності потоку головного напрям- ку та інтенсивності пішохідного потоку. Мета – з використанням програмного середовища VISSIM дослідити затримки транспортнго потоку на нерегульваних перехрестях за різної швидкості потоку. Результати. У центральній частині міста Львова вибрано ділянки вулично-дорожньої мережі для проведення експе- риментальних досліджень. Розраховано трикутники відстані видимості, визна- чено проблемні місця, де необхідно встановити дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху». У роботі проведено аналіз наявних методів визна- чення транспортних затримок на нерегульованих перехрестях. Наведено мето- дику оцінки середньої швидкості руху транспортного потоку та методику імі- таційного моделювання транспортних потоків з метою побудови теоретичної моделі. Проведено аналіз залежності зміни транспортних затримок, отриманих на основі виміряних фактичних даних та методом моделювання транспортних потоків. Розраховано відстань видимості для кожного перехрестя з урахуванням швидкісного режиму. Наведено графічні залежності зміни середньої та макси- мальної довжини черги транспортних засобів за різних режимів світлофорного регулювання на другорядному напрямку. Визначено, що середня швидкість потоку змінюється від 17 км/год до 38 км/год у разі зміни обмеження максимальної швид- кості від 15 км/год до 40 км/год. Встановлено, що найменша середня транспорт- на затримка на нерегульованих перехрестях спостерігається у разі швидкості транспортного потоку 30 км/год. Висновки. Наведено обґрунтування введення рекомендованого швидкісного режиму на ділянках вулиць з обмеженою швидкіс- тю руху, що враховує транспорту затримку, довжину черги, геометричні пара- метри вулиці, наявність зупинок громадського транспорту та пішохідних пере- ходів, інтенсивність та склад транспортного потоку. Запропонована методика управління транспортними потоками другорядного напрямку на нерегульованих перехрестях дозволяє підвищити безпеку руху під час роз’їзду транспортних засобів другорядного напрямку.

