АНАЛІЗ АЛЬТЕРНАТИВНИХ СХЕМ ДОСТАВКИ УКРАЇНСЬКИХ ВАНТАЖОПОТОКІВ

Анотація

Зовнішні та внутрішні чинники, які останнім часом мають кардинальні зміни для України, впливають на структуру внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Як відомо, витрати на перевезення становлять вагому частину у витратах, особливо за перевезень на дальні відстані, тому схеми доставки товарів повинні бути ретельно обґрунтованими. В умовах невизначеності необхідно швидко реагувати на зміни, тому потрібно мати альтернативні обґрунтовані схеми доставки. Україна має величезний потенціал у зовнішній торгівлі і донедавна займала провідне місце на ринку перевезень продукції агропромислового комплексу, залізної руди, чорних металів, вугілля та вантажів у контейнерах. Перевезення в Україні завдяки географічному положенню можливо здійснювати в декількох напрямках. У довоєнний період основними воротами до українських вантажів були порти «Великої Одеси», менший обсяг ішов наземним транспортом через митні кордони з Молдовою, Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Сьогодні роль морських портів зменшилася. На митних кордонах також виникають перешкоди (затримки та блокади, на прикладі Польщі). Фахівці розробляють схеми через українські дунайські порти та вверх по річці, а також на контейнерні порти Європи (Констанца, Щецин, Гдиня та Гданськ). Проте кожна з них підлягає обґрунтуванню з економічного, технічного та організаційного погляду, а деякі потребують додаткових інвестицій. У роботі розглянуто основні чинники, які впливають на вибір схеми доставки, переваги та недоліки застосування різних видів транспорту як окремо, так і сумісно. Зроблено пропозицію щодо необхідності розвитку логістичних центрів на західних кордонах, наприклад у Львівській області, та висновок щодо напряму державних та приватних інвестицій у річкову портову інфраструктуру і флот задля створення необхідних конкурентоспроможних умов перевезень як на даний момент, так і на перспективу.