ОГЛЯД ФРАХТОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Вступ. Морський транспорт історично є основним видом транспорту під час перевезення масових вантажів. У статті розглядаються зміни у ланцюгах постачання експортних вантажів з України, що відбулися через морську блокаду портів, зокрема у контексті фрахтового ринку суден при перевезенні зернових вантажів. Мета – проаналізувати зміни у фрахтовому ринку, що відбулися за період 2022–2023 рр., використовуючи метод аналізу статистичних даних щодо рівня фрахтових ставок та кількісних показників експорту зернових з України. Результати. Після суцільного переривання ланцюгів постачань вантажів морським транспортом, що встановлювалися десятиріччями, у перші місяці 2022 року як експортери, так і судновласники досить швидко адаптувалися до нових реалій морської блокади. Єдиними українськими портами, що експлуатувалися у першому півріччі 2023 року, були порти Ізмаїл та Рені. Слабкими були як потужності обробки суден на причалах, так і пропускна здатність каналу Суліна, а згодом і Гирла Бистре. Значне збільшення попиту на тоннаж разом з надпростоями в очікуванні постановки під причал призвело до стрімкого та відчутного підвищення рівня фрахтових ставок з портів Дунаю. На даний момент спочатку через роботу «зернового коридору», а зараз тимчасового морського коридору рівень фрахтових ставок з портів Дунаю повернувся до рівня 2021 року, а фрахтовий ринок регіону Великої Одеси повернувся до загальнорегіонального рівня, хоча і є значно вищим за рівень фрахтових ставок сусідніх портів через додаткові ризики судновласників, які переносяться на фрахтувальників. Висновки. Незважаючи на позитивну тенденцію щодо відновлення кількісних показників експорту зернових з України як морським транспортом так і в цілому, економічна ефективність експорту зернових сильно знизилася. Покращення ситуації можливе через підвищення безпекового рівня, який сприймається судновласниками, продовження розробки механізмів державного страхування суден та створення флоту морських суден, що оперується українськими державними судноплавними компаніями як один з варіантів зниження витрат експортерів.