РОТОРНІ ВІТРИЛА ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СУДНОВА ЕНЕРГЕТИЧНА УСТАНОВКА
Анотація
Сучасні вимоги щодо екологічності суден вимагають все більшого залучення роторних вітрил. Роторні вітрила є ефективним інструментом для економії палива та зниження викидів вуглецю. У статті досліджуються можливості роторних вітрил в залежності від напряму і швидкості вітру у даному регіоні. Для експерименту беруться 2 судна та моменти сил вітру. Провідний світовий постачальник допоміжних вітроенергетичних установок Norsepower Oy Ltd. успішно встановлює роторні вітрила на судна різних типів. Завдяки цій технології судно може значно зекономити паливо і скоротити викиди. Так, згідно аналізу, проведеного Norsepower і Sea-Cargo, нова установка на борту судна «SC Connector» може забезпечити зниження витрат палива і його вартості, а також викидів вуглецю до 25%. При відповідному вітрі судно буде підтримувати постійну швидкість руху тільки вітрилом. У процесі декарбонізації світового флоту і досягнення цілей IMO на 2030 і 2050 роки, морська галузь активно шукає рішення для скорочення викидів, тому розробки минулого стають у пригоді. Роторне вітрило Norsepower – це модерні- зована версія ротора Флеттнера або «турбовітрила», що обертається на основі ефекту Магнуса, використовуючи енергію вітру для руху судна. Сучасна розробка повністю автоматизована, система сама визначає, коли напрям вітру підходящий, а його швидкість достатня, щоб забезпечити еконо- мію палива і необхідну тягу, після чого роторні вітрила запускаються автома- тично. У статті розглядаються морські переходи через океани, вітрові явища та особливості роботи роторних вітрил під час цих переходів. Роторні вітрила є оригінальною і дуже ефективною з точки зору економії палива судновою енерге- тичною установкою. Запропоновано найкращий варіант розміщення роторних вітрил в залежності від конструктивних особливостей судна. Стаття є теоре- тичною базою для встановлення роторних вітрил на великі судна.
Завантаження
Посилання
2. Tillig, F., Ringsberg, J. (2020) Design, operation and analysis of windassisted cargo ships Ocean Engineering, 211(1): 1–23 http://dx.doi.org/10.1016/j.oceaneng.2020.107603
3. Kupraty O., 2021. Implementation of the algorithm for calculation course (bearing) on rhumb line and con– structing the trajectory of the ship’s turning circle in the MATLAB programming environment. The scientific heritage. (Budapest, Hungary).VOL1, No 60(60). pp. 40–45. https://doi.org/10.24412/9215-0365-2021-60-1-40-45
4. Standard – DNVGLST0511. Wind assisted propulsion systems. Edition November 2019.
5. Adoption of the initial IMO strategy on reduction of GHG emissions from ships and existing IMO activity related to reducing GHG emissions in the shipping sector. ANNEX 1 RESOLUTION MEPC.304(72). Adopted on 13 April 2018.
6. Rotor Sail technology. Brochure. NORSEPOWER. HELSINKI, FINLAND.2021 https://www.norsepower.com/download/brochure.pdf
7. Norsepower rotor sail solution. Brochure. NORSEPOWER. HELSINKI, FINLAND.2018 https://wind-ship.org/wp-content/uploads/2018/08/Norsepower -Rotor-Sail-Solution-brochure-2018.pdf
8. Riski Tuomas, Jacobsen Steen. Norsepower rotor sail solution. Presentation. Energy Technologies Institute LLP. 2017. https://d2umxnkyjne36n.cloudfront.net/documents/10YoI_HDVMarine_RotorSails.pdf?mtime=20171124104900
