ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»

  • O.I. Petrenko Державний університет інфраструктури та технологій
  • M.O. Potapovska Державний університет інфраструктури та технологій
Ключові слова: кластер, кластеризація, портовий кластер, морський порт, глобалізація, інтеграція

Анотація

Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Porter M. The Economic Performance of Regions. Regional Studies. 2003. Т. 37, № 6-7. С. 549–578. URL: https://doi.org/10.1080/0034340032000108688 (дата звернення: 27.01.2021).

2. de Langen P. W. Clustering and performance: the case of maritime clustering in The Netherlands. The flagship journal of international shipping and port research. 2002. Т. 29, № 3. С. 209–221. URL: https://doi.org/10.1080/03088830210132605 (дата звернення: 18.01.2021).

3. Wolman H., Hincapie D. Clusters and Cluster-Based Development: A Literature Review and Policy Discussion. URL: https://www.coursehero.com/file/14224716/Working-Paper-042-Clusters/ (дата звернення: 18.01.2021).

4. Krugman P. Innovation and agglomeration: Two parables suggested by city-size distributions. Japan and the World Economy. 1995. Т. 7, № 4. С. 371–390. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0922142595000291 (дата звернення: 18.01.2021).

5. de Langen P.W. Clustering and performance: the case of maritime clustering in The Netherlands. The flagship journal of international shipping and port research. 2002. Т. 29, № 3. С. 209–221. URL: https://doi.org/10.1080/03088830210132605 (дата звернення: 18.01.2021).

6. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці : монографія. Київ : Логос, 2004. 848 с.

7. Пилипенко И.В. Принципиальные различия в концепции промышленных кластеров и территориально-производственных комплексов. Вестник Московского Университета. 2004. Т. 5. С. 3–9.

8. Семенова Н.Н. Роль кластеров в интернационализации и кооперации в сфере науки и инноваций в контексте глобализации. Управление наукой и наукометрия. 2008. № 7. С. 99–122.

9. Федорова В.Г. Теоретико–методичні підходи до визначення поняття «кластер». Ефективна економіка. 2011. № 9.

10. Смирнов І., Шматок О. Формування транспортно-логістичних кластерів у ЄС: український контекст. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2012. Т. 1, № 60. С. 14–19.

11. Андрєєва В.А. Інтеграція підприємств регіону в інноваційний кластер. Університет економіки та права «КРОК». 2015. № 42. С. 146–154.

12. Cullinane K., Yap W., Lam J. The port of Singapore and its governance structure. Research in Transportation Economics. 2007. Vol. 17. P. 285–310.

13. Multiple criteria decision making, multi-attribute utility theory: the next ten years. J. Dyer et al. Management Science. 1992. Vol. 38, no. 5. P. 645–654.

14. Maritime cluster attractiveness index / I. Lagoudis et al. Maritime Business Review. 2019. Vol. 4, no. 2. P. 169–189.

15. Checkland P. Soft systems methodology. Human Systems Management. 1989. Vol. 8, no. 4. P. 273–289.
Опубліковано
2021-04-29
Як цитувати
Petrenko, O., & Potapovska, M. (2021). ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР». Розвиток транспорту, (1(8), 15-25. https://doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02
Розділ
МЕНЕДЖМЕНТ