Причорноморські філологічні студії

СЕМАНТИЧНИЙ СУБ’ЄКТ У СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІЙ СТРУКТУРІ ОДНОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО)

Lesya Bliznyuk — 2025-04-30

Стаття аналізує одне з головних завдань сучасної синтаксичної науки – дослідження системи відношення синтаксису і семантики, виявлення джерел змісту й умов існування семантико-синтаксичних категорій, тобто розглядання синтаксису як багатоаспектного й комплексного явища. Розглянуто наявні наукові думки щодо унікального явища поетичного синтаксису, які визначають цікаву специфіку будови речень текстів поезій. Досліджено місце односкладних речень у системі синтаксичних одиниць поетичних творів. Такий вибір дослідження в статті пояснюється тим, що сама структура односкладних речень указує на неоднорідність формально-граматичної та семантико-синтаксичної площин. На підставі цього здійснено аналіз семантичного суб’єкта як виразника семантико-комунікативної настанови автора поетичного тексту, доведено його важливу семантичну функцію в реченнях односкладної будови, проаналізовано широкі можливості таких речень для реалізації авторської творчої думки. У статті звернено увагу на семантико-синтаксичну будову речень поетичних текстів, яка в певній композиційній віршовій формі спирається на різноманіття семантичних варіантів суб’єктності. Доведено, що обрані для наукового аналізу односкладні речення поетичного мовлення із суб’єктним відношенням у семантичній структурі передають індивідуальну авторську картину світу, що є більшою мірою суб’єктивною, і мають специфічні риси мовної особистості її творця. Дослідження в статті доводить комунікативно-змістове призначення синтаксису й сприяє осмисленню типології речення за раціональним розподілом елементів мовної дійсності. До осягнення цього й прагне семантичний синтаксис, спираючись на сучасні дослідження семантичного суб’єкта, визначення його способів і форм вираження.

КОНЦЕПТУАЛЬНА СФЕРА СТИЛЮ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ «ДО МАЯКА»)

Oksana Halaibida — 2025-04-30

Статтю присвячено концептуальній сфері стилю відомої британської письменниці Вірджинії Вульф. Увагу зосереджено на концептуальній картині світу британської вікторіанської сім’ї. Відмінності між чоловічим і жіночим способом мислення, їх поведінкою та життям утворюють прототипи концептуальної сфери. Автори досліджують концептуальну сферу стилю Вірджинії Вульф, яка здебільшого містить такі концепти, як Природа, Час, Простір, Життя, Сім’я, Чоловічі й Жіночі Відносини, Професія, Смерть, Симпатія та Емпатія, Творчість, Свобода й Незалежність, Воскресіння та Вічність. Згадані концепти споріднені, поєднані та залежні одне від одного, що показує загальний розвиток життя та сутність людської природи. У свідомості жінки живе ідея про вічність, радість буття й пізнання істини. Природа чоловічої свідомості, навпаки, орієнтована на пріоритет матеріального світу. Концепт «Життя» тісно співвідноситься з концептом «Природа», матеріальною силою землі та з філософським концептом «Час». Час ототожнюється як універсальний розвиток процесу життя на землі, формування сутності особистості та визначення людської душі, де немає чітких меж між минулим і теперішнім. Концепт «Творчість», що визначається в романі «До Маяка» як основний, тісно пов’язаний із живописом і є проявом індивідуальності та незалежності головної героїні роману Лілі Бріско. Творчість у житті Лілі є прихистком від песимізму й печалі, свої переживання вона трансформує в можливість написання картин. Діяльність Лілі Бріско націлена на створення духовних і матеріальних цінностей та пройнята елементами нового змісту, вдосконалення й розвитку. Вірджинія Вульф стурбована проблемами взаєморозуміння й гармонії стосунків між жінкою і чоловіком. Ця природна сутність відображена на прикладі вікторіанської сім’ї Ремзі в концептах роману Сім’я, Професія та Симпатія. Постулюється ідея, що світобачення Вірджинії Вульф, як жінки-письменниці за часів вікторіанської Англії, не залежить від загальновизнаних суспільних стереотипів про неспроможність жінок писати художні твори, малювати картини чи займатися наукою, тобто творити нове розуміння світу у своїй свідомості.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ США ЯК МАРКЕРА ДИНАМІЧНИХ ЗМІН: КОМУНІКАЦІЯ І ПЕРЕКЛАД

Oksana Halych — 2025-04-30

Стаття має на меті розглянути політичний дискурс сучасної Америки в царині перекладознавчих аспектів публічного мовлення загалом та інституту президентства зокрема. Основну увагу зосереджено на соціально-прагматичних та лінгвостилістичних засобах промов і виступів американських президентів XX–XXI століття, ураховуючи особистості оратора, елементи психологічного портретування мовця, стійкість емоційного інтелекту, здатність впливати на аудиторію і досягати поставленої мети. Науковий інтерес авторки зумовлений динамікою політичних процесів, що безпосередньо дотичні до розвитку американського та українського суспільства в розпал російсько-української війни. До того ж переклад, як ключовий механізм врегулювання важелів впливу в міжкультурному посередництві, забезпечує коректне інформування та, відповідно, адекватну реакцію цільової аудиторії під час президентських перегонів і в умовах активних політичних змін. Переклад політичних промов не може бути ідентичним оригінальному варіанту, що свідчить про необхідність відтворення матеріалу максимально наближеним до зразка. Використання виразових засобів, мовних зворотів та стилістично забарвленої лексики викликає суттєві труднощі під час адаптації промови рідною мовою. Окрім того, беззаперечною є прагматичність промов, що мають на меті забезпечити зв’язок між кандидатом та виборцем, лідером і потенційним електоратом. Трансформаційний підхід уможливлює здатність перекладача реконструювати подану інформацію максимально близько до оригіналу, використовуючи зміни в структурі та семантиці. Зменшення розриву між семантикою і прагматикою політичного меседжу є метою та завданням перекладача-медіатора в процесі міжкультурної комунікації.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДОМІНАНТИ В КОРОТКОМУ ОПОВІДАННІ Р. МУЗИЛЯ «PENSION NIMMERMEHR»

Hanna Hlushchenko — 2025-04-30

У статті розглядається явище концептуальних домінант з їхніми суттєвими рисами в системі лінгвокультури та художньому тексті, а саме – у тексті короткого оповідання Р. Музиля «Pension Nimmermehr», який є легкоосяжним за своїм обсягом, через що концептуальні домінанти можна легко встановити. У статті надається перелік робіт науковців, присвячених розгляду концептів у художньому тексті, а також описується методика, запропонована науковцями для вивчення концептів художнього тексту й концептуальних домінант як смислів ключових концептів у творах певного автора. За методику взято концепцію асоціативно-смислового поля концептів В. Г. Ніконової і концепцію антиномій у концептуальній матриці художнього тексту О. Г. Фоменко. З метою дослідження концептів тексту і встановлення концептуальних домінант виносяться на розгляд такі поняття, як «ключове слово» та «заголовок» як перше ключове слово тексту. У статті перелічено ознаки ключових слів, на основі яких можна визначити та проаналізувати базові концепти тексту. У процесі аналізу концептопростору короткого оповідання австрійського письменника ХХ століття Р. Музиля «Pension Nimmermehr» із залученням методики асоціативно-смислового поля концептів та аналізу заголовка з його проєкціями виявлено базові концепти цього оповідання, проаналізовано їхні асоціативно-смислові поля та шляхом дослідження індивідуально-авторського сегменту поля визначено концептуальні домінанти цього тексту. Після чого були розглянуті смислові опозиції базових концептів тексту, спираючись на їх визначення в теорії О. Г. Фоменко. Такі дослідження художніх текстів дають змогу визначати їхні домінантні смисли, які був націлений виразити автор тексту, а також, розглядаючи більшу кількість текстів одного автора, – концетуальні домінанти, представлені в його творчості.

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

Nataliia Holiiad — 2025-04-30

Статтю присвячено дослідженню проблем перекладу фахових текстів, що характеризуються високою специфічністю та використанням термінології, характерної для певних наукових чи професійних галузей. В умовах глобалізації, яка сьогодні відбувається у величезних масштабах, адекватний переклад таких текстів стає надзвичайно важливим для забезпечення комунікації між культурами, країнами й фахівцями різних рівнів та з різних галузей. Оскільки фахові тексти охоплюють різноманітні сфери діяльності, як-от наука й техніка, медицина, економіка, бізнес, юриспруденція, інженерія і комп’ютерні технології, вони містять терміни та вирази, які потребують глибоких знань і точного розуміння предметної сфери. Переклад фахових текстів є складним і різнобічним процесом, оскільки потребує не лише лінгвістичної компетенції перекладача, а й глибокого фахового розуміння галузі, у межах якої виконується переклад, і потреб цільової аудиторії. У статті розглянуто основні труднощі й проблеми, з якими стикається перекладач під час роботи з фаховими текстами, зокрема складність у виборі відповідних термінів, проблеми з точністю передавання змісту в контексті іншої культури чи системи, наприклад правової. Значну увагу приділено ролі термінологічних систем і спеціалізованих словників у забезпеченні точності перекладу. Застосування калькування, транскрипції, транслітерації, лексичних еквівалентів й описового перекладу дає змогу адекватно відтворити фаховий текст і зробити його зрозумілим для цільової аудиторії. Окремо розглянуто використання новітніх технологій у процесі перекладу фахових текстів. Автоматизований переклад набуває значного поширення, але він має низку обмежень у застосуванні, з якими можна впоратися лише за допомогою професійних перекладачів. Тому найкращий результат досягається завдяки тісній співпраці перекладачів й експертів галузі, у межах якої виконується переклад. Окреслено, що для здійснення найбільш ефективного перекладу галузевих текстів необхідно поєднувати традиційні методи з новітніми технологіями й засобами перекладу. Так, у статті підкреслено необхідність розвитку професіоналізму у сфері перекладу фахових текстів та постійної актуалізації знань і навичок перекладача для досягнення максимальної точності й адекватності перекладу.

МАЛА ПРОЗА ВОЛОДИМИРА ДАНИЛЕНКА І МИЛОРАДА ПАВИЧА: МІСТИЧНЕ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ТЕКСТУ

Svitlana Zhurba — 2025-04-30

У статті розглядаються особливості наративної стратегії малої прози сучасного українського письменника Володимира Даниленка та сербського прозаїка Милорада Павича. Постмодерністські тексти сучасних митців демонструють процес дифузії жанрових і стильових конструкцій: міфологічного, фантастичного, психологічного, історичного. Трансформуючи фольклорні образи, мотиви, сюжети, авторів, синтезуючи реальне та містичне, раціональне й ірраціональне, письменники розсувають межі новелістичного жанру, творячи картину екзистенційного буття людини. Указано, що засобами творення надприродного, містичної дійсності в новелах Володимира Даниленка «Сон із дзьоба стрижа», «Черемхова віхола» є: переплетення світу реального та ірреального, стирається межа між сном і реальністю, сугестія. Акцентування на психологічних та емоційних станах героїв спрямоване на вплив на читача задля творення необхідного ефекту вербалізації. Містичну атмосферу новел підсилює оніричний простір, що є формою розвитку сюжету. Сни дають змогу розкрити внутрішній світ персонажів, передають їх потаємні почуття й передчуття, розшифровують авторський задум, дають змогу зрозуміти містичний компонент. Зосереджено увагу на наративній стратегії оповідань «Дамаскин», «Скляний равлик» Милорада Павича, для яких характерні: нелінійність оповіді, гіпертекстуальність (оповідання для комп’ютера і циркуля), гра з текстом і читачем. Містичні елементи визначають наративність тексту, розширюють його рецепцію, залучають реципієнта до творчої співучасті інтелектуальної гри автора. Указано, що твори насичені містикою, знаками, які прочитуються в інтертекстуальному просторі літератури. Володимир Даниленко і Милорад Павич майстерно вплітають у сюжетну канву фольклорні, міфологічні образи та символи, актуалізуючи містичний модус тексту.

МОВНА СПАДЩИНА В ГРАФІЧНИХ РОМАНАХ: НАЙМЕНУВАННЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ КОРІННИХ НАРОДІВ КАНАДИ

Iryna Kalynovska — 2025-04-30

У статті проаналізовано найменування в графічних романах як відображення ідентичності корінних народів Канади. Матеріалом дослідження слугувала антологія «This Place: 150 Years Retold», яка містить різножанрові графічні романи, що висвітлюють історію Канади очима корінних народів Канади. Особлива увага в дослідженні приділяється семантиці імен корінних народів, їхній функціональній ролі в збереженні історичної пам’яті, мовної спадщини та культурних традицій. Аналіз найменувань засвідчив, що автори графічних романів свідомо зберігають автентичні імена мовами корінних народів, що створює потужний культурний код і підкреслює важливість мовної спадщини. Найменування виконують комплексну роль, насамперед слугують засобом ідентифікації, способом розкриття багатогранного внутрішнього духовного світу персонажів та символізують зв’язок з природою, духовними практиками та колективною пам’яттю корінних народів. Виявлено, що множинні імена відображають соціальну структуру корінних народів, їхні вірування й ритуали, а також мають глибоке символічне значення, демонструють зв’язок з природою та традиційними віруваннями. Розглянуто захисну функцію найменувань корінних народів, зокрема як захисту від потенційних загроз зовнішнього світу. В умовах колоніального тиску помітною є стратегія культурного опору корінних народів Канади – приховування справжніх імен та корінних традицій. Проаналізовано мультимодальне представлення ідентичності корінних народів Канади в графічних романах. Поєднання вербальних і невербальних елементів (колористика, символіка, традиційні писемні системи) створює складний наративний код, що сприяє збереженню мовної ідентичності корінних народів. Установлено, що графічні романи сприяють процесам деколонізації та мовного відродження корінних народів Канади.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПЕРЕКЛАДІ: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?

Viktoriia Kulykova — 2025-04-30

У статті порушується проблема перекладу публіцистичних текстів воєнної тематики, виконаних чатом GPT, зокрема визначається поняття штучного інтелекту, аналізується виконаний переклад із французької мови українською й описуються його особливості. Метою статті є визначити можливості штучного інтелекту в здійснені перекладу, виявити основні труднощі, з якими стикається штучний інтелект, переваги й недоліки його використання. У ході дослідження з’ясовано, що штучний інтелект демонструє здатність до швидкої обробки великих за обсягом текстів, а також значні успіхи щодо відтворення фактичної інформації зі збереженням достатньої точності й природності тексту. Однак, коли йдеться про передачу прагматики, експресивності й образності, виявляються значні обмеження. Зокрема, чат GPT стикається з низкою проблем, а саме: відсутністю узгодження, повторами одного й того ж слова, нерозумінням контексту, а отже, уживанням слів у недоречному контекстуальному значенні, дослівним перекладом, хибним відтворенням або відсутністю перекладу стилістичних прийомів, що призводить до втрати важливої інформації та подекуди спотворення змісту вихідного тексту, адекватна передача яких є вкрай важливою для текстів воєнної тематики. Результати дослідження показують, що штучний інтелект, попри швидкість і доступність для широкого кола користувачів, усе ще не спроможний повністю замінити професійного перекладача, а є допоміжним інструментом, що спрощує та прискорює перекладацький процес. Поєднання можливостей ШІ з професіоналізмом, інтуїцією та творчістю перекладача дає змогу отримати переклад найвищої якості. Поєднання інструментальних засобів і людського чинника зумовлює досягнення оптимальних результатів, а саме: скорочення час перекладу, збільшення його обсягу й підвищення доступності інформації. Виявлення переваг і недоліків у перекладі текстів штучним інтелектом дасть змогу вдосконалити якість перекладацької діяльності й розробити більш ефективні стратегії, спрямовані на взаємодію між перекладачем та інструментальними засобами штучного інтелекту.

ВИКЛИКИ ПІДЛІТКОВОСТІ В НОВЕЛІСТИЦІ Ж.М.Г. ЛЕ КЛЕЗІО

Iryna Kushnir — 2025-04-30

У статті досліджено звернення в новелістиці Ж.М.Г. Ле Клезіо до періоду підлітковості, що постає як час випробувань і формування особистості через вибори в житті. Звернення до новел збірки «Серце палає та інші романси», що функціонує як дзеркальна до зображення образів підлітків-хлопців у збірці «Мондо та інші історії», оскільки тут уже панівними є образи дівчат-підлітків із різними долями, різними ідентичностями, визначає актуальність дослідження. Вивчено особливості конструювання простору дитинства й проблеми, з якими зіштовхуються дівчата-підлітки, символічність цих образів, прослідковано процес формування ідентичності дівчини-підлітка й те, як переміщення в просторі/подорож-ініціація впливає на формування ідентичності. Визначено основну характеристику як дитинство-як-не-радість, бо зіткнення з реальністю змушує дівчат-підлітків занадто швидко дорослішати й утрачати свою дитячу чистоту й наївність. Констатуємо, що втеча є лейтмотивом не тільки в романістиці, а й у новелістиці Ле Клезіо: у цій втечі від реальності персонажі реалізуються через пошук пригод, кохання; утеча функціонує як подорож-ініціація задля віднайдення своєї ідентичності. Виділені проблеми насильства над дітьми та маніпулювання дитячою сексуальністю. Спостерігаємо, що новели збірки порушують питання вибору підлітків і важливості мати дитинство-як-радість для наступного формування повноцінної особистості. Визначені головні топоси дитинства-підлітковості: вулиця, дім, в’язниця, велике місто. Головними маркерами дитинства-підлітковості на прикладі образів дівчат-підлітків виділені безтурботність, страждання, бунт, самотність, утеча, пошук ідентичності й бажання жити. Виявлені символічні об’єкти- атрибути-щастя: собака, рука в руці, вода, фотографія («Серце палає»), прізвище, ніч («Шукачки пригод»). Констатуємо, що новелістика Ж.М.Г. Ле Клезіо репрезентує дитинство/підлітковість-як-радість-наперекір-усьому, що вписує його в контекст авторів літератури про дітей і дитинство. Відзначаємо поліадресованість новелістики Ж.М.Г. Ле Клезіо: від дорослої аудиторії до підліткової.

ФОРМУВАННЯ Й ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕНДЕРНИХ УЯВЛЕНЬ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Liliana Makoviichuk — 2025-04-30

Стаття досліджує гендерні концепти в сучасній англійській літературі, яка формує і трансформує гендерні уявлення в суспільстві. Проаналізовано твори Саллі Руні, Ієна Мак’юена й Кейт Аткінсон, які використовують мовні засоби й літературні образи для вираження складних гендерних ідентичностей і взаємин. Саллі Руні в романі «Normal People» зображує Маріанну як багатогранний персонаж, що намагається подолати соціальні очікування щодо жіночої ролі, використовуючи гендерно-нейтральну мову. Ієн Мак’юен у романі «Atonement» досліджує взаємини між гендером і владою, демонструючи, як мова впливає на формування гендерних стереотипів. Кейт Аткінсон у романі «Life After Life» розглядає різні аспекти жіночої ідентичності через образ Урсули Тодд. Дослідження Дебори Камерон, Пола Бейкера й Гайатрі Співак підтверджують важливість таких підходів у літературі. Д. Камерон підкреслює, що мова є інструментом влади, який формує гендерні реалії. П. Бейкер аналізує, як корпусний аналіз текстів дає змогу виявити закономірності у використанні мовних засобів. Г. Співак вивчає вплив глобалізації на трансформацію гендерних ролей. Мовні засоби й літературні образи у творах С. Руні, І. Мак’юена й К. Аткінсон сприяють формуванню більш гнучкого сприйняття гендерних ролей, допомагаючи авторам досліджувати взаємини між гендером, ідентичністю й рівноправністю, сприяючи розвитку більш рівноправного суспільства. Отже, сучасна англійська література активно впливає на формування і трансформацію гендерних уявлень, створюючи багатогранні жіночі персонажі, які кидають виклик традиційним стереотипам. Подальші дослідження в цій галузі можуть зробити вагомий внесок у розуміння еволюції гендерних ролей і впливу літератури на формування сучасних уявлень про гендер. Таким чином, результати дослідження підкреслюють важливість сучасної англійської літератури у формуванні і трансформації гендерних уявлень, сприяючи розвитку більш рівноправного суспільства.

АЛГОРИТМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ХХІ СТОЛІТТІ

Anna Maksymova — 2025-04-30

Фразеологізми є важливим складником англійської мови, що відображає культурні, соціальні й історичні зміни суспільства. У XXI столітті спостерігається значна еволюція американських фразеологізмів, що зумовлена глобалізацією, технологічним розвитком і впливом соціальних мереж. Використання нових цифрових технологій, а також змінена модель спілкування в інтернет-просторі сприяють швидкому поширенню і трансформації фразеологізмів. Вони не лише відображають актуальні соціальні явища, а й формують нові комунікативні стратегії. У статті розглядаються алгоритми дослідження американських фразеологізмів, зокрема методи корпусного аналізу, соціолінгвістичного аналізу й когнітивно-дискурсивного підходу. Аналіз мовного матеріалу дає змогу не лише ідентифікувати зміни в значенні і структурі фразеологізмів, а й виявити закономірності їх виникнення й поширення в різних соціальних групах. Окрему увагу приділено впливу культурних і медійних факторів, які визначають особливості функціонування нових фразеологізмів. Використання сучасних лінгвістичних технологій дає змогу простежити динаміку змін і виявити нові тенденції у фразеології. Комп’ютерні моделі аналізу мови, зокрема машинне навчання й аналіз великих даних, сприяють автоматизованому виявленню нових мовних одиниць. Дослідження спрямоване на виявлення механізмів утворення нових фразеологізмів і їх закріплення в мовній системі, а також на виявлення їх ролі у формуванні сучасної американської мовної картини світу. Окрім того, важливо враховувати вплив соціальних мереж на процес закріплення нових мовних конструкцій. Взаємодія користувачів у віртуальному просторі, вірусне поширення мемів і популяризація нових виразів через масову культуру значно прискорюють адаптацію нових фразеологізмів у розмовній мові. Паралельно відбувається відмирання застарілих виразів, що не відповідають сучасному контексту або сприймаються як архаїчні. Таким чином, динамічний розвиток американської англійської мови у XXI столітті можна простежити через зміни у фразеологічному фонді. Вивчення цих змін має вагоме значення для лінгвістичних досліджень, оскільки допомагає зрозуміти загальні принципи еволюції мови та прогнозувати подальші мовні трансформації. Методологія дослідження передбачає комплексний підхід, який поєднує традиційні лінгвістичні методи з використанням цифрових технологій. Це дає можливість створити більш детальну й точну картину мовних змін, зокрема, у сфері фразеології.

ЖІНОЧІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ РІЧАРДА ЄЙТСА «ЖИТТЯ СПОЧАТКУ» ЯК ХУДОЖНЯ ПРОЄКЦІЯ ТРАНСПОКОЛІННЄВОЇ ТРАВМИ

Halyna Matusiak — 2025-04-30

Стаття пропонує аналіз жіночих персонажів дебютного роману американського письменника Річарда Єйтса «Життя спочатку» як літературної проєкції транспоколіннєвої травми, що передбачає з’ясування впливу матері на особисте життя її дорослої дитини. У творі зображено виснажливі стосунки молодого подружжя, що мешкає в околицях Нью-Йорка в 50-х роках ХХ століття, переживає глибоку кризу стосунків і зазнає фатального досвіду, потрапивши в пастку ілюзій. Р. Єйтс не лише фокусує увагу на розгортанні родинної драми, а й підказує можливі причини вчинків персонажів, закорінені в попередньому поколінні, зорієнтовуючи в такий спосіб у виборі інтерпретаційної стратегії. Мета статті – схарактеризувати жіночі персонажі роману «Життя спочатку» як літературну проєкцію транспоколіннєвої травми й визначити специфіку авторської стратегії психологізації. Методологічною основою дослідження обрано працю М. Волінна «Це почалося не з тебе. Як успадкована родинна травма формує нас і як розірвати це коло», що ідентифікує успадковані родинні патерни й обґрунтовує транспоколіннєву природу травматичного досвіду. Ця інтерпретаційна стратегія уможливила окреслення художньої проєкції патернів родинної травми в романі Р. Єйтса «Життя спочатку» й дала змогу з’ясувати роль сімейного анамнезу головної героїні у формуванні її поведінкових моделей. Зокрема, ранній розрив Ейпріл Віллер із матір’ю, нестача батьківської турботи й виховання кількома опікунками спричинили розвиток страху втрати близькості, емоційну нестабільність, нездатність по-справжньому любити Френка, бажання перервати дві вагітності й рішення вчинити самогубство. Нерозв’язані внутрішні конфлікти й неусвідомленість успадкованої родинної травми позбавили головну героїню можливості налагодити життя і призвели до трагедії. Хоча виховання Френка в повній родині й прийняття батьків сприяли його емоційній стабільності, цього виявилося замало, щоб побудувати щасливу родину й урятувати дружину від загибелі. Візуалізація зв’язків між головною героїнею твору та її батьками дала авторові змогу створити переконливі художні образи-персонажі й досягти високого рівня психологізму.

ФЕНОМЕН НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Marharyta Morozova — 2025-04-30

Англійська мова, як й інші мови світу, перебуває в постійному розвитку. Одні слова застарівають і виходять із ужитку, інші з’являються на основі словотвірних моделей, що запозичуються з інших мов або отримують нове значення. У результаті цих способів в англійській мові утворюються нові слова, які в лінгвістиці отримали назву «неологізми». Проблема вивчення неологізмів у сучасній лінгвістиці й лексикології англійської мови нині набуває актуальності. Проблематика цієї теми зумовлена тим, що вчені вкладають різне тлумачення в термін «неологізм», виділяють різні властивості неологізмів і розробляють відмінні класифікації. Незважаючи на підвищений інтерес до проблеми неологізмів в англійській мові, у сучасній лінгвістиці дотепер залишаються маловивченими багато питань, пов’язаних із появою неологізмів в англійській мові. Зокрема, найбільш дискусійними питаннями є способи утворення неологізмів в англійській мові та специфіка їх функціонування в різних текстах. Кожна сучасна мова, зокрема англійська мова, перебуває в постійному розвитку, а саме: слова виходять з активного вжитку й перестають використовуватися носіями мови, а також слова, які з’являються в англійській мові через запозичення з інших мов зі словотворчими моделями та зміною значень загальновживаних слів. У результаті виникають нові номінації, які в сучасній лексикології англійської мови зараховують до явища неологізму. Отже, сьогодні існує потреба в дослідженні неологізмів і їх функціонування в сучасній англійській мові. Підвищений дослідницький інтерес до проблеми неології зумовлений важливістю дослідження англійських неологізмів, які віддзеркалюють англомовний розвиток. Вони відображають пристосування мови до умов її функціонування, що змінюються під впливом зовнішніх чинників. На формування неологізмів впливають культурно-історичні й соціально-політичні умови життя й діяльності мовної спільноти. У статті розглядається питання появи нових лексичних одиниць у сучасній англійській мові. У зв’язку з цим докладно вивчаються способи утворення й принципи формування нових слів у словниковому складі англійської мови. Ключову увагу автор акцентує на класифікації неологізмів та особливостях нововведень у сучасній лексиці англійської мови.

ВНУТРІШНІЙ СВІТ ЛЮДИНИ ЧЕРЕЗ СИМВОЛІКУ БІЛОГО КОЛЬОРУ (НА МАТЕРІ УКРАЇНСЬКОЇ, ТУРЕЦЬКОЇ Й АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Larysa Oriekhova — 2025-04-30

У статті розглядаються мовні концепти білого кольору в зіставному аспекті на матеріалі української, турецької й англійської мов. Своєрідними й символічними є назви кольорів у різних мовах. Залежно від важливості тих чи інших кольорів і відтінків у повсякденному житті народу, деякі з них більше або менше відображаються в мові. Фразеологізми з компонентом кольору, як і в будь-яких інших фразеологізмах, мають переносне значення. Звісно, такі слова з колоронімом уже не просто називають певною ознакою предмета, вони позначають абстрактне поняття, мають образність, а той чи інший колір є символом. Українська культура відрізняється від турецької та англійської іншим членуванням колірної гами. Кожній культурі властива своя картина світу, отже, колір визначається кожним народом по-своєму, саме тому кількість основних кольорів у кожній культурі різна. Білий у вказаних мовах означає чистоту й позитивне значення. У фразеологізмах із лексемою «білий», що є лише в турецькій мові, має значення «честь і гідність». Асоціація білого кольору зі світлим часом доби наявна майже в усіх культурах. У турецькій мові білий колір представлений у фразеологізмах ширше. На відміну від українських, турецькі ФО з колоронімом «білий» не мають у складі зворотів із полярним значенням «позитивний – негативний». Передбачається, що прикметник «білий» у турецькій лінгвокультурологічній картині світу містить лише позитивну семантику. Серед фразеологічних зворотів в англійській мові з колоронімом white є й такі, де цей компонент зберігає своє первісне значення: a white man, white hot, white hope, white-haired/white-headed boy, white lie, to put on a white sheet. Таким чином, значення білого кольору впливає на семантику фразеологічних одиниць, але не завжди й не всі значення відображаються у фразеології української, англійської й турецької мов. Не завжди в трьох мовах можуть бути фразеологізми з аналізованим компонентом, у яких семантика кольору збігається зі значенням. Може спостерігатися ситуація, як у мові те чи інше значення кольору представлено фразеологічними одиницями, а в іншій – ні.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УКРАЇНІ

Yevhenii Panasenko — 2025-04-30

У статті проаналізовано проблеми формування професійної англомовної компетентності у студентів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти в Україні. Професійна комунікація, яка здійснюється англійською мовою, є важливою складовою частиною під час підготовки фахівців різноманітних галузей для сучасного ринку праці. Глобалізаційні процеси й інтеграція України до європейського освітнього простору, посилення міжнародної співпраці зумовлюють необхідність володіння англійською мовою на рівні, якого досить для професійного спілкування. Якісна англомовна компетентність уможливлює високу конкурентоспроможність фахівців, підвищує мобільність та інтеграцію в міжнародне професійне середовище. У статті розглядаються основні підходи до розвитку професійної англомовної компетентності, особливості викладання англійської мови для нефілологів у закладах вищої освіти, а також виклики, з якими стикаються викладачі та студенти. Проаналізовано сучасні методики навчання, зокрема комунікативний, контекстний і проєктний підходи, які сприяють розвиткові не лише мовних навичок, а й критичного мислення, міжкультурної комунікації та здатності до самостійного навчання. Розглянуті підходи до викладання англійської мови для професійного спрямування, серед яких проєктний, контекстний, Content and Language Integrated Learning – CLIL. Особлива увага приділяється використанню цифрових технологій, онлайн-курсам та інтерактивним платформам як засобам підвищення ефективності навчального процесу. У статті висвітлюється роль інтеграції фахових дисциплін з англійською мовою, що сприяє кращому засвоєнню термінології та розвитку навичок професійного спілкування. Наведено практичні рекомендації щодо оптимізації навчального процесу, зокрема через упровадження ситуаційного моделювання, рольових ігор і ділових комунікативних завдань. Отже, у статті підкреслено необхідність удосконалення навчальних програм відповідно до сучасних потреб ринку праці та визначено основні напрями підвищення ефективності формування професійної англомовної компетентності у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей.

ПОДІЄВІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НОВІТНЬОЇ ДРАМАТУРГІЇ ТА ТЕАТРУ

Nanouchka Tatiana Sonia Podkovyroff — 2025-04-30

У статті аналізується подієвість факту п’єси, вона характеризується з погляду функціонального, який дає режисеру ключ для постановки й інтерпретації тексту п’єси. Однак до події можна підійти із сутнісного плану, вагомість події для твору тоді визначатиметься стилем і жанром. Тобто подієвість визначається багатьма обставинами: функціонуванням, конфліктом, дієвим фактом, стилем і жанром вистави, тобто це форма, якій кожен режисер надає свого змісту. Подія є фундаментальною категорією для режисера, водночас залишається по суті суб’єктивною категорією. Виділяємо драматургічне, драматичне, театральне сприйняття події, спосіб її втілення, тобто режисерські експерименти з формою п’єси, як-от: перформанс, інсталяція, виставка, імерсивність; топонімікою – завод, будинок, квартира тощо. Доведено, що для драматурга подія – основа сюжету, ситуація із життя персонажів, яка міняє це життя, це погляд через життя на подію. Режисер відтворює подію як дію, подія є основною одиницею вираження його трактування п’єси, засобом донесення свого задуму до глядача, тобто режисер драматургічну подію перетворює на сценічну, рухаючись від події до її театрального втілення, це є комунікативною стратегією режисера, яка втілюється за допомогою візуальних, наративних, лінгвістичних, музикальних комунікативних тактик. Глядач бачить сценічну театральну подію, він усвідомлює реальність події у процесі співпереживання, а критик дивиться на подію через глядацьке сприйняття та театральну традицію. Отже, подія є основою розвитку сучасного театру та драми, адже природа події дає режисеру ключ до постановки, організації мізансцени, інсталяції, перформансу, вистави; подія як дієвий факт розкриває можливості побудови акторської гри, сценічної дії. Відзначається відірваність театру від драматургічного тексту, відсутність останнього як основи театральної дії – це одна з комунікативних стратегій розвитку сучасного театру. Режисер виступає інтерпретатором театральної дії, що відбувається на кону, він пропонує інтерпретувати якийсь текст чи життєвий епізод глядачам, тобто відбувається подвійна інтерпретація, або інтерпретація інтерпретацій. Це комунікативна стратегія залучення глядача не просто до текстотворення, а й до активного творення вистави, без цієї активності вистави, як такої, не буде. Життєбудування, імерсивність уважаємо ще однією комунікативною стратегією розвитку майбутнього нового театру, перспективність якої покаже час; спонтанність і непередбачуваність, непідготовленість актора, який є й глядачем водночас, – одна зі стратегій розвитку сучасного театру, бо театр відшукує нові ідеї у вирії та стихії життя, намагаючись остаточно порвати із драматургією, літературою, тому емансипація театру від літератури – ще одна комунікативна стратегія розвитку сучасного театру. Констатується розширення театральної комунікації іншими видами мистецтв, бо література, кіно, мультиплікація, відеоарт, інсталяція, виставка, показ – абсолютно все може апропріюватися театром. У цьому сенсі він має безмежну кількість можливостей, яких немає в жодного виду мистецтва, розмиваючи межі між contemporary art і contemporary theater. Нарешті, відірваність вистави від театральної будівлі, що забезпечує зв’язок із соціально-культурним життям, а глядачеві – активну участь у виставі – ця комунікативна стратегія сучасного театру досить перспективна та дійова, сучасні режисери активно використовують імерсивність як стратегію розвитку театру. Проаналізовані комунікативні стратегії розвитку сучасного театру є новаторськими та мають відтінок експериментаторства, а їхню дієвість покаже час.

АКТУАЛЬНІСТЬ ОПАНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Olga Tamarkina — 2025-04-30

У статті розглядається актуальність опанування англійської мови студентами аграрних спеціальностей. В умовах глобалізації та швидкого розвитку аграрної науки знання англійської мови стає важливим елементом професійної підготовки студентів аграрних спеціальностей. Знання англійської є важливим інструментом для професійного зростання, міжнародної співпраці та доступу до сучасних наукових досліджень. Вивчення мови сприяє розширенню професійних можливостей, підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку праці й інтеграції у світову аграрну спільноту. Особлива увага приділяється використанню англомовних джерел інформації, професійної термінології та розвитку комунікативних навичок. Сучасний аграрний сектор динамічно розвивається, упроваджує інноваційні технології, наукові дослідження та міжнародний досвід. У цьому контексті знання англійської мови відіграє ключову роль для майбутніх аграріїв. По-перше, англійська є мовою міжнародного спілкування, що дозволяє фахівцям у сфері аграрних наук обмінюватися досвідом із закордонними колегами, брати участь у міжнародних конференціях і наукових проєктах. По-друге, більшість сучасної наукової літератури, технічної документації та досліджень у сфері аграрних технологій публікується саме англійською мовою. Без її знання студенти та фахівці обмежені в доступі до актуальної інформації та новітніх розробок. Окрім того, англійська мова необхідна для роботи із сучасною сільськогосподарською технікою, програмним забезпеченням і системами управління фермами, оскільки більшість інструкцій та інтерфейсів створено саме цією мовою. Також важливо зазначити, що знання англійської підвищує конкурентоспроможність випускників аграрних закладів освіти на ринку праці. Вони отримують більше можливостей для працевлаштування в міжнародних компаніях, стажування за кордоном і кар’єрного зростання. Отже, опанування англійської мови є необхідним складником професійного розвитку майбутніх аграріїв, сприяє їхній успішній інтеграції у глобальний аграрний простір і забезпечує доступ до передових технологій і знань.

КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Tetiana Shvets — 2025-04-30

У статті розглянуто комунікативні стратегії формування граматичних навичок у студентів у процесі вивчення англійської мови. Акцент зроблено на інтеграції граматичних конструкцій у реальне мовне середовище та на ефективному застосуванні сучасних методик навчання. Метою статті про комунікативне навчання граматики є пропаганда використання комунікативного навчання мови (Communicative Language Teaching – CLT) як ефективного методу навчання граматики в мовних класах. Стаття має на меті надати докази та приклади того, як Communicative Language Teaching може сприяти значущому спілкуванню, підвищувати мотивацію та залучення студентів до вивчення мови. Аналізується використання інтерактивних методів, як-от рольові ігри, дебати, сценарне навчання, проєктні роботи, а також залучення автентичних матеріалів, зокрема й текстів, відео та соціальних мереж. Особливу увагу приділено технологічним інструментам, які допомагають автоматизувати процес засвоєння граматики, як-от мобільні застосунки, онлайн-тести й ігрові платформи. У статті наголошується, що традиційні методи, засновані на механічному запам’ятовуванні правил, часто не дають бажаних результатів, тоді як комунікативний підхід сприяє активному використанню граматики у природному мовному середовищі. Викладач у цьому процесі відіграє роль фасилітатора, допомагає студентам самостійно відкривати граматичні закономірності, створювати комунікативні ситуації і аналізувати власні помилки. На практичному рівні розглянуто конкретні приклади інтеграції граматичних структур у навчальний процес. Новизна статті про комунікативне навчання граматики полягає в її підході до навчання граматики, який зосереджується на використанні мови в контексті та комунікативних діях для навчання граматики. У статті стверджується, що цей підхід дозволяє студентам набувати граматичних знань через спілкування в реальному житті, автентичне спілкування та функції мови. Також припускаємо, що цей підхід сприяє залученню, мотивації та самостійності студентів, а також розвитку в них різних мовних навичок, як-от читання, письмо, говоріння і аудіювання.