Modern Philology

ВЕНЕТСЬКА МОВА: З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-04-15T08:25:18+03:00

Статтю присвячено венетській мові – мові стародавніх венетів, що населяли територію сучасної північно-східної Італії та прилеглих до неї областей Словенії та Австрії. Особливості дослідження венетської мови розглядаються в лінгвоісторіографічному аспекті. Статус мертвої мови пов’язаний із тим, що венетська мова була витіснена з уживання латиною. Венетська мова засвідчена у коротких написах (понад 250 текстів VI–I ст. до н. е.). Історію вивчення венетської мови, слідом за А.О. Корольовим, розділяємо на кілька основних етапів. Наприкінці ХІХ ст. усі відомі на той час дані було враховано одним із засновників венетської філології К. Паулі. Лінгвістичну реконструкцію венетської мови на лексичному, фонологічному, морфологічному, синтаксичному рівнях було здійснено у працях К. Паулі та П. Кречмера. На початку ХХ ст. венетську мову досліджували Ф. Зоммер, Р.С. Конвей, Дж. Вотмоу, С.Е. Джонсон та ін. Підсумки першого етапу роботи підбили Дж. Вотмоу та Р.С. Конвей (1939). Починаючи з 40-х рр. ХХ ст. дослідження були продовжені Е. Феттером, Г. Крае, М.С. Білером, Ю. Унтерманном. Але особливий стимул роботи в цій галузі отримали після численних знахідок (з 1949 р.) у Лаголі, де було розкопано венетське святилище IV–I ст. до н. е. Результати другого етапу узагальнили Дж.Б. Пеллегріні та А.Л. Просдочимі (1967). К. Паулі, Г. Крае, Е. Феттер та інші індоєвропеїсти включали венетську мову (поряд з іллірійською й мессапською) в іллірійську групу мертвих індоєвропейських мов. М. Лежен був схильний зарахувати венетську мову до італьських мов. У студіях більшості дослідників венетської мови (В. Пізані, Й.М. Тронського, А.О. Корольова, В.П. Нерознака та ін.) вона була кваліфікована як ізольована індоєвропейська мова. У статті підкреслюється, що дослідження архаїчної венетської мови надзвичайно важливі для індоєвропеїстики.

ВЕРБАЛЬНА ДИСКРИМIНАЦIЯ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСI: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

2024-04-15T08:25:26+03:00

У статті представлено результати лінгвістичного аналізу засобів маніфестації вербальної дискримінації в англомовному медіадискурсі. Основним орієнтиром у практиці медіадискурсу постає комунікативна категорія «свій-чужий», яка використовується у медіадискурсі з маніпулятивно-дискримінативною метою. З її допомогою виражається авторське схвалення чи осуд, об’єднання чи відчуження, підкреслюється єдність і створюється негативний образ опонента шляхом збільшення акцентування позитивних речей про «нас» і негативних про «них», зменшення акцентування негативних речей про «нас» та позитивних про «них». Майстерний підбір мовних засобів дозволяє змінити уявлення адресата про реальність за рахунок дискримінації опонентів. Різнорівневі засоби репрезентації вербальної дискримінації у медіадискурсі підтверджують цей факт. Найбільш задіяним засобом є антитеза. Саме протиставлення є основою дискримінаційної спрямованості медіадискурсу, основна мета якого – розділити аудиторію на «своїх» та «чужих». Вельми поширеними є також декларативні твердження навішування ярликів та лексеми негативної оцінки опонентів. Всі інші мовні засоби (гіпербола, порівняння, алюзія, метафора, градація, повтор, питально-відповідні конструкції, риторичні питання, інверсія, лексеми позитивної оцінки, числівники, протиставлення займенників “we – they”, лексеми із генералізованою семантикою) постають додатковими на їхньому фоні. Всі перелічені мовні засоби вживаються як окремо, так і у комбінаціях різнорівневих засобів. Така взаємодія забезпечує більш ефективний вплив на реципієнта та сприяє досягненню максимального рівня дискримінаційного вербального впливу за рахунок притаманного їм імпліцитного та експліцитного змісту.

КАРИТИВНІСТЬ У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ

2024-04-15T08:25:29+03:00

Статтю присвячено розгляду мовного феномена каритивності (позбавності) у праслов’янській мові, де позбавність виражалася на рівні словотворення засобами дериваційної морфеміки. Зокрема, на матеріалі слов’янських nomina personalia та пов’язаних із ними іменників і прикметників описано фрагмент системи похідних із префіксами *bez- і *ne- як основних носіїв семантики ʻякий не має чогось’, ʻякий позбавлений об’єкта володіння’. Схарактеризовано корелятивні пари утворень із *bez- і *ne-, які засвідчують взаємодію двох словотвірних типів: *bezbogъ(jь) VS *nebogъ(jь), *bezbojaznьnъjь VS *nebojaznьnъjь, *bezčьstьnъ(jь) VS *nečьstьnъ(jь), *bezduxъ VS *neduxъ, *bezgolsъ VS *negolsъ, *bezgǫbъ VS *negǫbъ, *bezlędvъjь VS *nelędvъjь, *bezmirъ VS *nemirъ, *bezmyslъ VS *nemyslъ, *bezokъ VS *neokъ, *bezpalъjь VS *nepalъjь, *bezplodъ VS *neplodъ, *bezpǫtьnъ VS *nepǫtь, *bezrǫkъ VS *nerǫkъ, *bezsormъ VS *nesormъ, *bezsǫdъ VS *nesǫdъ, *bezstudъ VS *nestudъ, *bezstud-jь, *bezstyd-jь VS *nestyd-jь, *bezudъ VS *neudъ, *bezuxъ VS *neuxъ, *bezukъ VS *neukъ, *bezvolsъ VS *nevolsъ.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕПЛІК-РЕАКЦІЙ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ПОДЯКИ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)

2024-04-15T08:26:35+03:00

Ця стаття являє собою порівняльне дослідження іллокутивних та перлокутивних цілей мовленнєвого акту подяки у сучасному англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугують мовленнєві епізоди, вибрані шляхом суцільної вибірки із сучасних англомовних романів, чисельність яких становить 1600 одиниць. Встановлення прагматичних властивостей мовленнєвого акту подяки виявляється можливим завдяки контекстуально-інтерпретаційному методу. Насамперед у статті описано комунікативні ситуації висловлення подяки з метою розкриття імпліцитних та експліцитних намірів комунікантів, їхніх фонових знань, пресупозицій та рамок вираження подяки. Далі запропоновано визначення мовленнєвого акту подяки як почуття вдячності, що виникає на основі позитивної оцінки дій адресата до адресанта подяки. Подяка вбирає у себе властивості бехабітивів (за Дж. Остіном), експресивів (за Дж. Сьорлем) та конвівіалів (за Дж. Лічем), що дозволяє розглядати його як іллокутивно синкретичний мовленнєвий акт, який одночасно реалізує кілька іллокутивних цілей. Останні поділяються на головні та другорядні залежно від екстралінгвістичних умов комунікації. Чітко окреслена дефініція мовленнєвого акту подяки дозволяє встановити його перлокутивний ефект. У статті також звертається увага на умови успіху реалізації мовленнєвого акту подяки та його вплив на адресата. Запропонована таксономія реплік-реакцій на мовленнєвий акт подяки. Залежно від характеру вираження репліки-реакції на подяку можуть бути вербальними (86,8%), невербальними (3,8%) та змішаними (9,4%). За ступенем експресивності вони поділяються на формальні та оцінно-експресивні. З точки зору функціонально-семантичного критерію репліки-реакції на подяку диференціюються на: 1) прийняття подяки; 2) «відхилення» подяки; 3) девальвація подяки; 4) неприйняття подяки.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМОВНІЙ МОРСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

2024-04-15T08:26:38+03:00

У статті розглянуто основні принципи проникнення запозичень в українську морську термінологію та особливості їхньої адаптації в дискурсі морської тематики. Аналіз матеріалу дослідження дав можливість дійти таких висновків: іншомовні запозичення мають системний характер і можуть бути представлені в ієрархічній послідовності елементів – слово, словосполучення, речення; активізація одиниць різних структурно-семантичних особливостей залежить від функціональної завантаженості конкретної семітологічної одиниці; іншомовні слова в мові-реципієнті можуть бути представлені фонетичними, графічними і граматичними ознаками. З точки зору ступеня їх асиміляції виділяються неасимільовані, частково асимільовані, повністю асимільовані термінологічні одиниці. Більшість іншомовних термінів за своєю семантикою збігаються зі значенням аутентичної мови (63%), крім того, спостерігається розширення семантики – результат метонімічного перенесення, що проявляється у збільшенні семантичного обсягу слова за рахунок узагальнення або генералізації його значення у процесі історичного розвитку (21%) та її звуження – результат метонімічного перенесення, який проявляється у зменшенні семантичного обсягу слова за рахунок сем у процесі його історичного розвитку (16%). Характеристика іншомовних одиниць морської тематики доводить правомірність виділення таких інтралінгвістичних причин втілення запозичення, як потреба в номінації нових предметів, понять і явищ та економія мовних засобів. При цьому залежно від часу розвитку суспільства та його міжнародних зв’язків інтенсивність проникнення іншомовних слів у лексичний фонд української мови неоднакова. Вивчення питань рецепції одиниць морської тематики однієї лінгвокультури іншою продемонструвало, що взаємодія елементів різних кодових систем мови призводить до актуалізації нових смислів, сприяє активізації інформативного потенціалу науково-технічного дискурсу, дозволяє дати більш точні характеристики понять у морській сфері.

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ (НА МАТЕРІАЛІ ІНАВГУРАЦІЙНИХ ВИСТУПІВ СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ ПРЕЗИДЕНТІВ)

2024-04-15T08:27:33+03:00

В умовах сучасної лінгвістичної глобалізації спостерігається особливий інтерес до вивчення специфіки англомовних публічних виступів. У зв’язку з цим студіювання виступів посадових осіб, зокрема, президентів, прем’єр-міністрів, політиків викликає неабияку зацікавленість серед науковців, у тому числі й інавгураційних промов. Саме питання щодо їх особливостей набуває все більшого значення і детального огляду. У статті висвітлюється поняття англійського публічного мовлення. Зазначаємо, що це здатність аналізувати політичні події та явища, що відбуваються як у нашій країні, так і за кордоном, прогнозувати можливі соціально-політичні події та конфлікти засобами англійської мови в риторико-емоційній формі: чітко, доречно, логічно, переконливо. Ознакою інавгураційних промов є наявність топосів, що розвивають думку політика й роблять промови більш доступними для аудиторії. Виходячи з аналізу вибраних промов, було виокремлено такі топоси: топос вступу на посаду, топос доброчесного лідера країни, топос законослухняності. В інавгураційних промовах наявні експресивно-стилістичні засоби, що роблять промову емоційно забарвленою. Вибір того чи іншого стилістичного засобу зумовлений метою проголошення політичного тексту. В зазначених політичних промовах виявлено стилістичні засоби, а саме: метафору, алітерацію, епітет, антитезу, анафору, риторичне питання, еліпс, паремії, персоніфікацію. Визначено, що стилістичні прийоми є невід’ємною частиною інавгураційних промов американських політиків, вони несуть у собі певні функції, привертають увагу аудиторії до промови, надають емоційне забарвлення, що є однією з важливих складових частин авторської стратегії та функцій мовленнєвого повідомлення.

ВІДОБРАЖЕННЯ СЕМИ «ЧОЛОВІК» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА КИТАЙСЬКІЙ МОВАХ

2024-04-15T08:27:38+03:00

У цій статті розглядаються деякі лінгвістичні і фонетичні засоби передачі семи “чоловік” у поняттях “чоловік” та “жінка” в англійській, німецькій і китайській мовах. Дослідження показує, що багато ґендерно маркованих неологізмів виникають на користь жіночої єдності, однодумства та солідарності в рамках жіночого визвольного руху, а також його прихильників, які схильні демонструвати своє емоційно-оцінне ставлення до чоловічої статі через експресивні лексико-фонетичні засоби. Визначено, що іншою причиною появи досліджуваного лексикону є те, що представниці прекрасної (слабкої/ніжної) статі більше не хочуть бути слабкими. Авторка репрезентує класифікацію слів, що виражають «чоловічі»/«жіночі» ознаки чоловіків і жінок за зовнішністю людей, рисами характеру, моделлю поведінки, темпераментом: 1) наявність жіночих зовнішніх рис у характеристиках чоловіків – «жінкоподібний чоловік»; 2) наявність маскулінних рис у характеристиці жінки – «чоловікоподібна жінка»; 3) слова, що описують як чоловіків, так і жінок з нетиповою для своєї статі зовнішністю; 4) слова, що передають подвійні риси зовнішності/ поведінки чоловіка/жінки. Доведено, що найбільш продуктивним в утворюванні неологізмів такої семантики є розмовний рівень, особливо сленг, який наділяє лексичні одиниці емоційно-оцінювальними характеристиками. Фонетичні засоби виконують ґендерно-розрізнювальну функцію в процесі комунікації. Перспективи подальших досліджень авторка вбачає у вивченні виховної функції мовленнєвої поведінки чоловіка/жінки в модусах: викладач (чоловік/жінка) – учень/студент (хлопець/дівчина); начальник/начальниця – особа, яка перебуває під його/її керівництвом; знайомий (чоловік/жінка) – особа, з якою він/вона не знайомий/знайома; чоловік – дружина.

АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ПРОМОВИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В.О. ЗЕЛЕНСЬКОГО ВІД 6 ЖОВТНЯ 2022 РОКУ

2024-04-15T08:29:12+03:00

Ця стаття присвячена емпіричному аналізу виступу Президента України Володимира Зеленського англійською мовою на міжнародному заході з якісної та кількісної точок зору. Вибрана промова характеризується визначеними часовими рамками, а отже, і окремим соціо-політичним контекстом. У сучасному світі риторика та ораторське мистецтво набуває нових форм та способів вираження, які підлягають ретельному вивченню та аналізу. Пропонований аналіз виступів передбачає вивчення п’яти різних категорій з якісної та кількісної точок зору: 1) аналіз змісту, у якому ми хочемо глибше дослідити питання, висвітлені у виступах, для аналітики еволюції промов у контексті змінних часових рамок та розвитку ситуації в Україні; 2) аналіз суб’єктів, принципово важливих для розуміння, на кого направлені виступи та які комунікативні функції вони виконують у кожен окремий часовий проміжок; 3) аналіз вживання першої особи множини, у якому вживання інклюзивного “we” порівнюється з використанням виключного “we” з кількісним та репрезантативним аналізом вживання займенника першої особи множини; 4) розбір словесних форм, осіб, способів і часу, ужитих для характеристики дії; 5) ступінь залученості слухачів через ефекти привернення уваги, пафосу та використання інклюзивного «ми».

ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ КОМПЛІМЕНТАРНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ» (“THE GREAT GATSBY”) І «НІЧ ЛАГІДНА» (“TENDER IS THE NIGHT”))

2024-04-15T08:29:15+03:00

У статті розглянуто компліментарні висловлювання та їх комунікативно-прагматичну організацію у художньому дискурсі (на матеріалі творів Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» (“The Great Gatsby”) і «Ніч Лагідна» (“Tender Is the Night”). Комунікативно-прагматична організація компліментарних висловлювань у досліджуваних творах дала змогу виокремити особливості англомовного американського етико-символічного простору, його відтворення засобами української мови як цільової мови перекладу. З’ясовано специфіку вживання компліментарних висловлювань у художньому дискурсі, їх лексико-граматичні та синтаксичні особливості та основні перекладознавчі трансформації, відтворено національно-культурну специфіку реалій, звернуто увагу на ідіоетнічні граматичні та лексичні маркери. Отримані результати виявляються суттєвими для з’ясування специфіки компліментарних висловлювань англомовної культури і з’ясування типів їх українських відповідників. Намір комплексного відтворення лексико-граматичних, номінативних та прагматичних засобів, що функціонують у компліментах, є суттєвим для реконструкції авторського ідіостилю, смаків та уподобань перекладача, його перекладацької та культурної компетенції.

СЕМАНТИКА АНГЛІЙСЬКОГО ПРИКМЕТНИКА НЕЩАСЛИВИЙ(А) В МОВІ ТА МОВЛЕННІ

2024-04-15T08:29:20+03:00

У статті з’ясовано семантичні характеристики й особливості семантики прикметника нещасливий/нещаслива у сучасних англійській мові та мовленні. Значна увага відводиться теоретичному аспекту дослідження тісного взаємозв’язку між мовою та культурою, завдяки чому з’являється можливість глибшого вивчення й розкриття менталітету, традицій, способу життя й повсякденної діяльності мовних носіїв. Виділено взаємозалежність мовних засобів вираження поняття «нещасливий/нещаслива» та їхнього мовленнєвого прояву. Розглянуто важливість застосування семантичного аналізу досліджуваної лексики, яка посідає чільне місце у системі вокабуляра сучасної англійської мови. Саме комплексний підхід до вивчення мовних явищ та їхнього культурологічного відображення дозволив не лише охарактеризувати лексико-семантичні властивості групи прикметника на позначення поняття «нещасливий/нещаслива» та його синонімів, але й описати їхню системно-структурну організацію та особливості застосування у повсякденному мовленні англійців. Узагальнено необхідність звернення до контексту та його специфіки в процесі аналізу семантики прикметників, що дало можливість тлумачити досліджувану групу слів як фрагмент лексичної системи сучасної англійської мови, якому притаманні власне мовні та національно-специфічні властивості. Вживання прикметників у мовленні англійців розкриває і їхню соціально вагому роль у суспільстві, де поняття добра і зла, щастя і нещастя, кохання й ненависті набувають різноманітних відтінків значень і часто можуть призводити до різного роду вмотивованих та невмотивованих наслідків. Контекстуальне використання досліджуваних мовних одиниць розкриває їхню різноманітну семантику, здатність уживатися з іншими словами, утворювати окремі групи лексики в їхньому тісному взаємозв’язку, поєднуватися різними типами відношень з іншими лексико-семантичними групами в межах відкритої системи з чіткою структурою, якою постає вокабуляр сучасної англійської мови.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОРСЬКОГО СЛЕНГУ У ПРОФЕСІЙНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2024-04-15T08:29:23+03:00

У статті обґрунтовано актуальність використання морського сленгу у професійній англійській мові. По-перше, це тісно пов’язано з географічним положенням Великої Британії. По-друге, бурхливий розвиток морської галузі країни сприяв розвитку відповідного напряму мови, а саме морського сленгу. По-третє, завдяки інтенсивному розвитку професійної мови англійських мореплавців вищезазначений сленг зайняв міцну позицію в повсякденному житті. У статті визначено особливості використання морського сленгу в професійній англійській мові. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження, як: описовий (для загальної характеристики сленгу в англійській мові); контекстно-інтерпретаційний (для виявлення початкового значення морського сленгу), а також метод створення проблемної ситуації за допомогою морського сленгу в англійській мові. Автор визначає місце та сутність поняття «сленг» в англійській мові, виявляє первісне значення морського сленгу, розглядає тематичну класифікацію морського сленгу в англійській мові. Доведено, що сленг часто використовується серед певних груп людей. Більшість з них хочуть бути мальовничими, привабливими і, звісно, не схожими на інших. В такому випадку це стосується морської англійської мови з багатьох причин. Через постійну небезпеку для життя і важку роботу на кораблі морякам завжди подобалося робити своє мовлення більш яскравим. Також можна з упевненістю сказати, що моряки не уявляють свого життя без жартів, адже гумор у далекій подорожі вважається обов’язковою умовою виживання всього екіпажу. Варто додати, що морська англійська мова вже давно стала невід’ємною частиною повсякденного життя сучасної людини. Своєю чергою саме такі аспекти, як засоби уникнення грубих помилок під час перекладу морського сленгу, і будуть перспективою наших подальших досліджень.