Розвиток транспорту

ВИБІР МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ТЕПЛОАКУМУЛЮЮЧИХ СИСТЕМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК СУДЕН НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЛЬНИХ КРИТЕРІЇВ

H.V. Kuznetsov — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Метою роботи є підвищення енергетичної та екологічної ефективності суднових енергетичних установок відповідно до правил Міжнародної морської організації шляхом раціонального використання паливних ресурсів із застосуванням матеріалів із сукупністю раціональних теплофізичних та експлуатаційних властивостей у теплоакумулюючих системах. Обґрунтовано вибір теплоакумулюючого матеріалу на основі мультиплікативних інтегральних критеріїв, що відповідають ієрархічним рівням: матеріал, теплоакумулятор і теплоакумулююча система у складі енергетичної установки судна. Оцінка раціональності вибору матеріалу теплоакумулюючої системи підтверджена відносною економією палива та індексом енергоефективності проєкту судна. Визначення теплоакумулюючих матеріалів із фазовим переходом для різних температурних рівнів дає змогу ефективно використовувати в суднових енергетичних установках скидну теплоту низького потенціалу з різною інтенсивністю від відпрацьованих газів, охолоджувальної рідини та мастила, що дає змогу розширити функціональні можливості забезпечення потреб головних двигунів, дизель-генераторів, екіпажу та пасажирів. Використання визначених матеріалів з урахуванням сукупності їх характеристик: теплофізичних – температури плавлення, питомої масової теплоємності, питомої теплоти фазового переходу, густини та коефіцієнта теплопровідності; конструктивних – товщини шару й експлуатаційних – часів стоянки та ходу відповідно до експлуатаційного циклу – дає змогу забезпечити ефективні показники теплоакумулюючої системи у складі суднової енергетичної установки. За раціональними схемними рішеннями теплоакумулюючої системи та способами акумуляції теплоти з фазовим переходом від різних джерел теплоти – відпрацьованих газів, мастила й охолоджувальної рідини, а також з урахуванням умов роботи двигунів за експлуатаційними циклами визначено, що забезпечення споживачів судна акумульованою теплотою дає змогу зменшити витрату палива допоміжних котлів від 5 до 64 % залежно від складу суднової енергетичної установки та призначення судна, а також забезпечити зниження значень індексу енергоефективності проєкту судна в середньому до 2 %.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗПОДІЛЕНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ОБРОБКИ СУДНОВИХ СЕРТИФІКАТІВ

D.О. Iakymenkov, O.І. Sagaydak — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Вступ. У наш час спостерігається значне збільшення швидкості вантажно-розвантажувальних операцій у портах, а також швидкості суден у морі. Ця тенденція змушує менеджерів суден намагатися скоротити час, витрачений на некомерційні операції. Типовими прикладами таких операцій є інспекції, що проводяться органами контролю держави порту (PSC) або контролю держави прапору (FSC). Хоча ці інспекції не приносять прибутку, вони важливі для забезпечення безпеки на морі, тому їх не можна скоротити без шкоди для безпеки. Проте деякі процедури можна оптимізувати за допомогою сучасних інформаційних технологій. Однією з таких процедур є перевірка суднових документів на справжність. Мета: мета цієї статті полягає в тому, щоб запропонувати концептуальну модель ІТ-рішення, яке полегшить перевірку та валідацію суднової документації. Оцінка включає виявлення прогалин, формалізацію вимог на основі наявних корпоративних архітектур та аналіз кількох найбільш ефективних галузевих стандартних технологій, застосовних до процедур PSC і FSC відповідно до цих вимог. Згодом ці технології були проаналізовані з точки зору їхніх переваг і недоліків на основі їх впровадження в різних областях, а також їх адаптованості до морських процедур. Результати: в результаті цього дослідження запропоновано концептуальну модель системи суднових сертифікатів IMO. Дослідження послідовно та переконливо демонструє відповідність запропонованої моделі формальним критеріям та відповідність вихідним вимогам до сформульованої проблеми. Висновки: на основі отриманих даних запропоновано нову концептуальну модель взаємодії, засновану на системі ePhyto, яка вже впроваджена в деяких установах ООН. Ця модель є ефективною, надійною та потребує мінімальної адаптації порівняно з альтернативними рішеннями. З огляду на те, що Міжнародна морська організація (IMO) також є установою ООН, цей підхід є економічно ефективним і практичним рішенням для вдосконалення процедур перевірки документів.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МИТНИХ ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

O.М. Korobkova, А.О. Hibalo, Z.S. Korobkova — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено цифровізацію митної діяльності як стратегічний напрям модернізації системи міжнародної торгівлі в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій. На основі аналізу сучасних наукових підходів уточнено сутність понять digitization і digitalization, а також визначено їх вплив на трансформацію державного сектору, зокрема митного адміністрування. Обґрунтовано, що цифровізація митниць виступає ключовим інструментом підвищення ефективності функціонування міжнародних торговельних потоків та забезпечення економічної безпеки держави. Систематизовано основні цифрові технології, що використовуються в митній сфері, включно з базовими системами (e-Customs, Single Window, Smart Customs, NCTS, EU Customs Data Hub, CDS, ЄАІС) та допоміжними інструментами (штучним інтелектом, Big Data, blockchain, Internet of Things, хмарними технологіями, EDI/API). Проведено їх класифікацію за рівнем впровадження у світову митну практику (високий, середній, низький), що дало змогу визначити ступінь інтеграції цифрових рішень, їх функціональні можливості й обмеження. Доведено, що впровадження цифрових технологій сприяє автоматизації митних процедур, підвищенню швидкості обробки даних, удосконаленню систем управління ризиками, мінімізації впливу людського фактору та зниженню рівня корупційних ризиків. Крім того, цифровізація забезпечує формування єдиного інформаційного середовища між митними органами, бізнесом та іншими учасниками зовнішньоекономічної діяльності, що сприяє підвищенню прозорості й ефективності міжнародної торгівлі. Водночас визначено ключові проблеми та ризики впровадження цифрових технологій у митній сфері, серед яких – значні фінансові витрати на впровадження та підтримку інноваційних систем, нерівномірність рівня цифрового розвитку різних країн, недостатня адаптація нормативно-правової бази до технологічних змін, дефіцит висококваліфікованих кадрів, а також зростаючі загрози кібер-безпеки. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до цифрової трансформації митних органів, що передбачає гармонізацію законодавства, розвиток інституційного середовища, інвестиції у цифрову інфраструктуру й інтеграцію інноваційних технологій.

ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ ТА ОПЕРАЦІЙНИХ РИЗИКІВ МОРСЬКИХ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

A.M. Ibrahim, K.M. Klevtsov — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Вступ. Дестабілізація глобальних ланцюгів постачань та критичні пошкодження транспортної інфраструктури в Україні зумовлюють необхідність докорінного перегляду парадигми управління ризиками в морському секторі. У статті здійснено фундаментальну комплексну аналітичну оцінку ризиків морських мультимодальних перевезень в умовах надзвичайних ситуацій, зумовлених геополітичною напругою. У дослідженні обґрунтовано обмеженість традиційних стохастичних методів, зокрема методу Монте-Карло, через відсутність надійних ретроспективних статистичних даних в умовах безпрецедентної невизначеності. Встановлено, що в умовах постійного впливу факторів форс-мажору класичні імітаційні моделі минулого втрачають свою прогностичну спроможність. Мета. Основним завданням роботи є формування стійкої методичної основи для прийняття управлінських рішень у кризовій логістиці. На основі глибокого системного аналізу міжнародної та вітчизняної транспортної практики сформовано вдосконалений методологічний базис. Зокрема, дослідження спрямоване на розробку математичного апарату розподілу фінансових та операційних ризиків між учасниками мультимодального ланцюга постачання з чітким урахуванням базисів поставки згідно з правилами Інкотермс-2020. Результати. Запропоновано інтегральну багатокритеріальну модель оцінки ризиків, яка поєднує апарат динамічних Баєсівських мереж (Bayesian Networks) для визначення ймовірності настання ризикових подій у реальному часі зі здатністю до машинного навчання. Використання Баєсівського підходу дає змогу безперервно оновлювати оцінки ризиків на кожній ділянці маршруту в разі появи нових даних про стан безпеки або інфраструктури. Також застосовано гібридний метод нечіткої логіки Fuzzy AHP-TOPSIS для ранжування альтернативних логістичних маршрутів за критеріями часу, вартості та надійності. Це дає можливість нівелювати когнітивну невизначеність експертних оцінок і врахувати багатовимірність логістичних витрат. Висновки. Практична апробація моделі на прикладі експорту зернових культур підтвердила її високу прогнозну точність та адаптивність до мінливих безпекових умов. Доведено, що інтеграція інструментів інтелектуального аналізу даних у логістичне планування забезпечує математичне підґрунтя для мінімізації втрат та підвищення живучості транспортних мереж. Розроблений алгоритм чітко демонструє, як зміна умов поставки впливає на фінансову вразливість експортера, що є критичним для забезпечення економічної стійкості підприємства в умовах надзвичайних ситуацій.

МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ З АВІАЦІЙНОЮ СКЛАДОВОЮ

О.Ye. Sokolova — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Довготривала війна в Україні, геополітична нестабільність на Близькому Сході, санкційні транспортні обмеження та заборони стали причинами зміни просторової структури глобальних ланцюгів постачання, збільшення протяжності маршрутів та перевантаження транспортно-логістичної інфраструктури європейських країн. У цих умовах зростає роль мультимодальних ланцюгів доставки вантажів як функціональних підсистем інтегрованих транспортно-логістичних систем (ІТЛС) у межах яких переміщення вантажу від пункту відправлення до пункту призначення здійснюється із залученням декількох видів транспорту, зокрема авіаційного. Саме авіаційний транспорт забезпечує скорочення тривалості перевезення та підвищує гнучкість транспортно-логістичних рішень, що має особливе значення під час доставки гуманітарних, медичних, швидкопсувних вантажів та товарів з коротким життєвим циклом. Встановлено, що наявні наукові підходи зосереджені переважно на окремих аспектах управління ланцюгами постачання, використання авіаційного транспорту у логістичних схемах доставки вантажів, екологічних характеристиках перевезень та імітаційному моделюванні транспортно-логістичних процесів, проте недостатньо висвітлюють питання ефективності мультимодальних рішень з авіаційним сегментом. У статті розроблено методичні положення оцінювання мультимодальних ланцюгів доставки вантажів з авіаційною складовою на основі їх мережевої структуризації в межах ІТЛС, з урахуванням вартісних, часових та екологічних характеристик транспортно-логістичного циклу. Обґрунтовано, що часові параметри окремих транспортно-логістичних процедур, насамперед в аеропортових вузлах, мають стохастичну природу, тому для визначення ймовірності виконання перевізного процесу в межах заданого інтервалу доцільно застосовувати імітаційне моделювання. Для апробації запропонованих методичних положень у програмному середовищі AnyLogistix розроблено імітаційну модель ланцюга доставки вантажів між Шанхаєм та Києвом, для якої сформовано альтернативні варіанти перевезення із різним поєднанням видів транспорту на окремих ділянках маршруту. Результати моделювання показали, що залучення авіаційного транспорту суттєво скорочує тривалість доставки, проте супроводжується зростанням витрат та екологічного навантаження, що свідчить про необхідність врахування не лише прямих транспортних витрат на етапі оцінювання ефективності таких ланцюгів, а й непрямих економічних ефектів, пов’язаних з тривалістю повного транспортно-логістичного циклу, оборотністю ресурсів та часовою чутливістю вантажопотоків. Отримані дані підтвердили можливість використання запропонованого підходу для оцінювання альтернативних схем доставки вантажів, зокрема чутливих до тривалості перевезення, в умовах нестабільного середовища та інфраструктурних обмеженнях. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення концептуальних положень багатокритеріальної оптимізації структури мультимодального ланцюга доставки в ІТЛС із застосуванням структурно-функціонального підходу.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ: ВИБІР ВИСОКОМІЦНИХ СТАЛЕЙ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ НЕСІВНОГО МОДУЛЯ

O.V. Fomin, O.V. Burlutskyi, V.S. Lisnychiy, I.V. Gunko — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Вступ. Коефіцієнт тари вантажних вагонів колії 1520 мм є суттєво вищим порівняно з вагонами Північної Америки, що обмежує їхню вантажопідйомність та ефективність перевезень. Основними причинами цього є консервативні норми розрахунку зварних з’єднань та використання низьколегованих сталей типу 09Г2С з недостатніми міцнісними характеристиками. Актуальність. Коефіцієнт тари вантажних вагонів колії 1520 мм (0,29–0,34) майже вдвічі вищий, ніж у вагонів Північної Америки (0,17–0,24). Світове вагонобудування вже понад 20 років використовує високоміцні сталі з межею текучості до 700–960 МПа, що дає змогу створювати вагони вантажопідйомністю до 116 т з масою тари 18–25 т. В Україні цей досвід майже не впроваджується через відсутність науково обґрунтованих рекомендацій. Мета дослідження. Метою цього наукового дослідження є виявлення причин суттєво більшого коефіцієнта тари вагонів колії 1520 мм порівняно з вантажними вагонами Північної Америки й обґрунтування можливості підвищення вантажопідйомності піввагонів шляхом застосування оптимізованої високоміцної сталі для несучих елементів. Результати. Встановлено, що за використання високоміцних сталей масу балки можна знизити вдвічі порівняно зі сталлю 09Г2С. Проте наявність зварного з’єднання через низькі допустимі напруження (рекомендації Міжнародного інституту зварювання) збільшує масу конструкції майже вдвічі незалежно від марки сталі. На основі оптимізації хімічного складу сталі 09Г2С отримано матеріал з межею міцності до 750 МПа, межею текучості до 570 МПа за збереження відносного видовження 21 %. Застосування такої сталі в конструкції напіввагона дає змогу знизити масу тари на 2 т та підвищити вантажопідйомність до 73 т. Розрахунки за методом скінченних елементів підтвердили відповідність конструкції вимогам міцності (коефіцієнт запасу 1,01–1,14), жорсткості (максимальний прогин хребтової балки 4 мм) та стійкості (коефіцієнт запасу ny = 6,3 > [ny] = 1,1–1,6). Висновки. Запропоновано комплексний підхід до підвищення вантажопідйомності, що базується на визнанні втомної міцності зварного з’єднання головним критерієм маси тари, використанні оптимізованого хімічного складу сталі 09Г2С, отриманого за допомогою інтегральних фізико-хімічних критеріїв, та практичній реалізації в серійному піввагоні. Розроблено напрями зниження тари: експериментальне уточнення міцності зварних з’єднань, підвищення їх витривалості, перехід на болтові з’єднання.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ АВТОМОБІЛІВ В УМОВАХ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ШЛЯХОМ АНАЛІЗУ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ДЕТАЛЕЙ МАШИН

Yu. F. Kholodnyi, O. V. Holovina — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності сучасних автомобільних систем, насамперед електронного й електричного обладнання, що ускладнює своєчасне виявлення несправностей у процесі технічної експлуатації. За умов інтенсивного використання транспортних засобів підвищуються вимоги до точності, швидкості та інформативності діагностичних процедур, що потребує переходу до комплексного аналізу параметрів різної фізичної природи. Метою дослідження є розроблення та наукове обґрунтування комплексних методів діагностики технічного стану автомобілів в умовах експлуатації на основі інтегрованого аналізу електричних і механічних параметрів. Методи. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, узагальнення, порівняння та структурно-функціонального моделювання, що дало змогу дослідити підходи до діагностики, інформативні параметри та принципи інтеграції різнорідних даних. Результати. Досліджено сучасні підходи до діагностики автомобілів та встановлено доцільність їх комплексного застосування. Охарактеризовано інформативні діагностичні параметри електричного обладнання та технічного стану деталей машин і виявлено їх взаємозв’язок. Обґрунтовано принципи побудови комплексних методів діагностики на основі інтеграції різнорідних даних, зокрема синхронізації, нормалізації та кореляційного аналізу. Виявлено основні наукові та практичні проблеми, що пов’язані з неузгодженістю даних, складністю їх інтерпретації, впливом змінних режимів експлуатації та обмеженою адаптивністю моделей. Доведено, що використання інтегрованого підходу дає змогу підвищити точність і достовірність оцінювання технічного стану. Висновки. Обґрунтовано, що впровадження комплексних діагностичних методів, орієнтованих на інтегрований аналіз електричних і механічних параметрів, забезпечує підвищення ефективності технічного обслуговування та створює передумови для переходу до прогнозного обслуговування транспортних засобів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інтелектуальних адаптивних моделей інтеграції різнорідних даних, підвищенням стійкості діагностичних методів до зашумлення сигналів та їх впровадженням у системи моніторингу технічного стану в режимі реального часу.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДЗЕМНОГО СХОВИЩА ГАЗУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

O.T. Сhernova, G.M. Kryvenko, O.V. Kryvenko — Wed, 01 Jul 2026 00:00:00 +0300

Вступ. Підземні газосховища формують ефективну систему підземного зберігання газу, що є ключовим технологічним елементом існуючої газотранспортної системи країни та дає можливість вирішувати низку інженерно-технологічних завдань. У зв’язку з важливістю безперебійного та надійного функціонування таких сховищ актуальною залишається проблема контролю їхнього стану, визначення структурних особливостей активної зони та картування напрямків поширення високопроникних і застійних зон у межах резервуарного пласта. Метою є аналіз характеристик підземного сховища газу на різних етапах експлуатації (геолого-промислових параметрів пластової системи, змін об’ємної густини газу та фільтраційно-ємнісних властивостей пластової системи). Результати. Досліджено характер поведінки геолого-промислових параметрів пластової системи підземних сховищ газу та їх зміни у часі, які пов’язані зі зміною режимів експлуатації, за допомогою інформативного параметра об`ємної густини порід. Наведено методику розрахунку зміни об’ємної густини газу у випадку чисто газового режиму експлуатації газосховища. Проаналізовано зміну фільтраційно ємнісних властивостей пластової системи у зв’язку із циклічною експлуатацією газосховища. Розглянуто питання об’ємної деформації глинистих порід покришок або глинистих пропластків у породах-колекторах через зміну напруженого стану в породах-колекторах, що впливає на зміну коефіцієнта пористості для глинистих порід унаслідок циклічної експлуатації підземних сховищ газу. Розглянуто вплив чинників на втрати газу підземних сховищах. Висновки. Наведені результати досліджень можуть використовуватися під час вирішення питань модернізації та експлуатації підземних сховищ газу. Це дасть змогу приймати рішення про внесення змін на різних етапах експлуатації для збереження природного газу.